Михайло Поживанов про своє бачення України після війни

elitexpert.ua

Із початком повномасштабної війни нашу країну покинули більше восьми мільйонів громадян, більшість із яких поїхали до країн Європейського Союзу. Люди там налагоджують своє життя, вчать мови, працюють, а їх діти ходять до школи.

Чи повернуться вони в Україну після закінчення війни, що для цього сьогодні робить наша влада та яким шляхом має іти держава, – розповідає громадський і політичний діяч, доктор технічних наук, професор Михайло Поживанов, котрий нині є головою Одеської міської організації ВО «Батьківщина».

Чи готові українці до змін?

На мій погляд, українці вже готові до змін та перетворень, це також стосується і змін інститутів влади. Я переконаний, що ми повинні змінитися, адже в нас відбулося дві революції – Помаранчева та Революція Гідності. Народ повстав і підтримав шлях до європейської цивілізації, але, на жаль, нічого не змінилося ні в країні, ні у владі. Нові бариги продовжували робити те, що робили попередні. Шкода, але про це потрібно казати. Тому дуже сподіваюся, що сьогодні такого вже не буде. І все суспільство реально розумітиме: наш успіх, успіх країни та її майбутнє залежить від кожного з нас. Бо якщо ми лишимося на тому континенті неєвропейської цивілізації, то жодних змін не буде. Що таке європейські цінності? Відстоювання свободи слова, гідності кожної людини, право вибору, думок та висловлювань. І щоб влада реагувала та чула людей, була прозорою у своїй роботі. Органи місцевого самоврядування отримали все ж таки свої повноваження, фінанси та можливості.

Чи повернуться наші люди?

У нас сьогодні війна, більшість підприємств на працюють, а влада навіть не задумалася про те, щоб скасувати податок на нерухомість, на землю. Підприємець не працює і фактично не користується ні землею, ні нерухомістю, він не отримує з цього прибутку, а платити потрібно, – це підтримка? І це лише один аспект. Нам же потрібно розбудовувати, утримати та повернути ті 8 мільйонів, котрі виїхали з країни. Потрібно створити такі умови, щоб люди повернулися. Багато спілкуючись із тими, хто виїхав до Європи, вже сьогодні відчувається, що більшість із них може й не повернутися. Людина знайшла роботу і працює, отримує в середньому 2000 євро, за 300 євро орендує житло і живе спокійно. А повернувшись сюди, що людина матиме? Візьмемо Одесу: житло – 5-10 тисяч грн за оренду, середня зарплатня – 20 тисяч грн, і вже не вистачає. А за кордоном дали безкоштовну школу дітям, підтримку. Тому наша держава повинна розуміти це і не чекати, коли війна закінчиться. Влада мусить розуміти, що на кожному кроці вже зараз потрібно робити правильні речі, щоб наші люди не просто поверталася, а мали можливість отримати робоче місце, достойну заробітну плату. І не виживали, а жили. І це завдання і влади, й суспільства.

Україна має стати іншою

Важливо не втратити ту згуртованість, що суспільство та країна має сьогодні. Якщо ми не станемо на шлях європейської цивілізації, то не буде й країни. Приклад Югославії показує, що ця небезпека реальна. Вони теж казали, що ось війна закінчиться, і ми за декілька років усе відбудуємо. Я особисто побував у Белграді 2010 року (а війна була у них 1998-го). І ось на центральній вулиці Князя Міхая, на кшталт нашого Хрещатика, стоять розбомблені будинки, й ніхто нічого за 12 років не зробив. Тільки 2014 року почалися роботи з відновлення, й сьогодні все вже більш-менш нормально виглядає. І це столиця європейської держави… Тому відновлення країни та повернення наших людей – це серйозна річ, і просто обіцянки влади без конкретних кроків не спрацюють. Сподіватися, що весь світ просто дасть нам грошей, і воно саме побудується, не можна. В Україні повинні створитися такі умови, щоб країни світу самі хотіли нам допомагати, будувати та відновлювати.

Головне в тому, що повертатися до України, яка була до 24 лютого, немає сенсу – вона й тоді нас не задовольняла в багатьох аспектах. Тому до цього потрібно підійти дуже професійно. Ми – європейська держава, але нам нав’язували чужу історію й цінності. Сьогодні наше суспільство вже точно розуміє, що головні українські цінності – це свобода та гідність. Нам потрібно кардинально змінити методи роботи та підходи державних інституцій, вони повинні бути передусім ефективними та сучасними. А місцеве самоврядування потрібно відстоювати й розвивати, робити потужнішим. Це величезне завдання, яке може збудувати нову Україну, і його варто виконувати вже сьогодні.