14 червня о 09:32

Депутати проти музею: чому Київрада не змогла ухвалити рішення щодо Поштової площі?

Тетяна Джулай

Якщо у парламенті України 7 червня стало символом доволі успішної роботи (депутати спромоглися ухвалити закон про Антикорупційний суд), то у Київській міській раді цей же день означав повне фіаско. Київрада провалила рішення про припинення інвестиційного договору із забудовником торгово-розважального центру на Поштовій площі в Києві. За відповідне рішення проголосували 56 депутатів (зі 120), утрималися 23.

З історії питання

Перший крок щодо припинення будівництва ТРЦ на Поштовій площі столиці та створення там музею історії було зроблено ще пару місяців назад. 19 квітня Київська міська рада в першому читанні підтримала рішення припинити угоду із забудовником, котрий планував звести там торгівельно-розважальний центр. На той момент здавалося, що доля археологічних розкопок на місці древнього Боричевого узвозу вирішена позитивно.

Голова Громадського руху «Почайна» Аннабела Моріна в інтерв’ю Громадському висловлювала впевненість, що єдина можливість збереження історичної території — створення музею історії. Ділянку на Поштовій площі, на її думку, можна повернути місту, припинивши інвестиційний договір з компанією «Хенсфорд-Україна».

«Проект рішення — це перший крок для того, щоб реально щось сталося, тому що все інше — це тільки розмови. Навіть запрошуючи західних експертів, влада використала це для того, щоб сказати, що не можна на Поштовій площі створити музей. Будь-яку ситуацію вони підлаштовують під себе», — каже Моріна. І додає, що доки між міською владою та активістами триває інформаційна війна, на місці розкопок множиться грибок.

Проект, який розглядала Київрада, передбачав припинення інвестиційного договору, а не розірвання. За твердженням юристів, такий формат дає більше варіантів для коректного завершення відносин з компанією-забудовником. Водночас після припинення угоди Київ фактично стає власником проекту на Поштовій площі. І саме місто бере на себе відповідальність за проведення і фінансування подальших археологічних досліджень.

Однак міський голова Києва Віталій Кличко не вбачає юридичних підстав навіть для припинення інвестдоговору, наголошуючи на можливих ризиках такої процедури. А музей історії пропонує створити спочатку в Гостиному дворі, а згодом перемістити його на територію ТРЦ: «Однозначно ті знахідки й артефакти потрібно зберегти, і ми робимо все для того, щоб зробити музейну експозицію. Наше бачення — повноцінний музей може бути в Гостиному дворі. Він розташований у нормальному місці», – говорить Кличко.

Тим часом історія з Гостиним двором – окрема епопея. Його ледь вдалося вирвати у іншого забудовника, який, втім, поки що не здається, обіцяючи й далі воювати за «своє». Про ситуацію довкола Гостиного двору голова Фонду муніципальних реформ «Магдебурзьке право» Михайло Поживанов свого часу написав статтю, тож детально на цьому ми зупинятися не будемо.

А повертаючись до Поштової площі, зауважимо, що контраргументи Кличка зводяться до того, що припинення договору ризикує спричинити судові позови, які можуть затягнутися. Наразі ж з інвестором немає домовленості про компенсацію або припинення договору, каже мер. Активісти натомість стверджують, що міська влада просто шукає шляхи для виправдання подальшого будівництва.

За словами Кличка, проект рішення, представлений на засіданні Київради, є некоректним, бо може загнати Київ у глухий кут, вихід з якого місто шукатиме в міжнародних судах. Тим часом інвестор «Хенсфор-Україна» продовжує тиснути на міську владу та вимагати, аби припис на заборону будівництва, виданий у липні 2017-го, був знятий, а будівництво ТРК – продовжено. При цьому виникає стійке відчуття, що інтереси влади та забудовника дивним чином співпадають.

Дійшло до бійки

На наступне коло епопея з Поштовою площею вийшла вже у червні, коли всі позитивні напрацювання щодо захисту історичного спадку були перекреслені одним махом. На згаданому вище засіданні Київради, котре відбулося 7 червня, голова «культурної» комісії КР Вікторія Муха зазначила, що місто не може припинити інвестиційний договір із забудовником, бо це порушує його умови.

Крім того, вона наголосила на необхідності зміцнення території розкопок, інакше вони будуть небезпечними для людей. Депутат «Самопомочі» Сергій Гусовський, лобіст розірвання контракту з «Хенсфор-Україна», не залишився у боргу і назвав тих, хто підтримує Вікторію Муху, «бусурманами».

Зрештою, жодного питання порядку денного депутати так і не розглянули. Ситуація загострилася і перейшла в скандал та бійку. У той день в кулуарах Київради перебували понад сто активістів – частина з них мала символіку «Національного корпусу» та «Національних дружин». Після того, як депутати не змогли розірвати договір із інвестором, який передбачав будівництво торгового центру на Поштовій площі, «Нацдружини» виламали двері в сесійну залу й заблокували вихід депутатів. Що також, м’яко кажучи, не сприяло продуктивній роботі.

Коментуючи ситуацію, аналітик громадського руху «Чесно» Сергій Огородник наголосив на важливості  збереження артефактів з Поштової площі: «Це унікальна знахідка. Якщо згадати, як зараз в Російській Федерації намагаються відростити собі коріння в Київську Русь, то вони б цю знахідку на руках носили. В нас чомусь одразу виникли якісь сумніви в депутатів в тому, як потрібно зберігати цю спадщину. Одна частина депутатів, як і вся громада, бачить це великим відкритим музейним комплексом, який буде спочатку досліджений і законсервований в тому вигляді, в якому він найдений, щоб можна було потім прогулятися вулицею Київської Русі ІХ  століття. Але інша частина депутатів вважає, що не можна розривати договір з інвестором, який будує торговельний центр, і потрібно попросити милостиню в інвестора, щоб там виділити кілька квадратних метрів, щоб це все викопати, розмістити і зробити музей. Ви собі уявляєте ситуацію, щоб просити інвестора торговельного центру, щоб розмістити в себе унікальні знахідки історії Києва?».

Він же додав наступне: «В першому читанні це рішення було прийняте і відправлене на доопрацювання. Працювала група депутатів ВО «Самопомочі», які спілкувалися з фахівцями Музею міста Києва, і була група правок від депутатів БПП, суть яких полягала в тому, щоб опрацювати можливість розірвання інвестиційного договору і вивчити питання, скільки інвестору треба відшкодувати коштів з бюджету міста. Тобто це інструмент залякування киян, що ми зараз понесемо величезні витрати, які дістанемо з ваших кишень. Дуже показово, що Київрада розділилася. Була принципова позиція «Батьківщини» і Володимира Бондаренка в цьому питанні, він одразу сказав, що це унікальна знахідка, ніхто нічого переносити не повинен, і вся фракція буде голосувати «за». Так і було. Фракція «Єдності» теж проголосувала «за». Також «за» проголосували і ВО «Самопоміч», і ВО «Свобода», але все одно всіх цих голосів в сумі не вистачило. Не стали голосувати за правки музейників ББП, за винятком шістьох депутатів. Всі інші утрималися».

Відтак у двобої «музей проти ТРЦ» виграв, схоже, останній. Втім, повернення до голосування ще можливе. Тим паче, що кияни, яких опитало видання «Вести», у більшості своїй воліють бачити на Поштовій музей, а не ще одну бутікову галерею.

Що буде далі – покаже час. Інколи він все ж готує нам сюрпризи. Одним з таких сюрпризів була ухвала Верховного Суду від 8 травня 2018 року, котрим той залишив чинним рішення Київського апеляційного господарського суду, згідно із яким згадуваний вище Гостиний двір має бути повернутий державі. Бодай щось у Києві вдалося врятувати від – як каже Гусовський – «бусурманів». І це вже не може не радувати.

 

 

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *