Warning: include_once(/home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/includes/post-meta.php): failed to open stream: No such file or directory in /home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/more_fields.php on line 5

Warning: include_once(): Failed opening '/home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/includes/post-meta.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php71cgi/lib/php') in /home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/more_fields.php on line 5
Діти без садка: в Києві гостро бракує дошкільних закладів / Магдебурзьке право
06 липня о 08:24

Діти без садка: в Києві гостро бракує дошкільних закладів

Тетяна Джулай
Журналіст

Киянка Лариса Г. розповідає «Магдебурзькому праву», що планує другу дитину, й саме під цей сімейний «проект» вони з чоловіком придбали більш простору квартиру у Варшавському кварталі, що будується нині на Виноградарі. Як відомо, «новий» Виноградар «освоює» величезну територію садів радгоспу «Пуща-Водиця» – замість плодових дерев в колишньому саду тепер ростуть будинки. Новий масив планують «з нуля»: нові вулиці, парки, інфраструктура, адже такі масштабні проекти сусідні школи і садки «не витягнуть». Тут навіть проляже продовження сирецької лінії метро – і це виглядає набагато реальніше, ніж «метро на Троєщину». Але якщо будинки зводять і квартири в них вже продають, то обіцянки щодо розвитку інфраструктури поки що лишаються обіцянками. Один-єдиний на весь Варшавський квартал дитячий садок мають здати в експлуатацію разом із будинками дев’ятої черги. Що ж стосується шкіл, то їх, схоже, ніхто не збирається відкривати взагалі.

A Ольга Д., що живе на Позняках, стала на чергу в дитячий садок майже відразу після народження свого первістка. Проте зараз перспективи трирічної дитини потрапити в державний дошкільний заклад є такими ж примарними, як і у 2015-му. «Я взагалі не розуміла, що відбувається з цією електронною чергою. Сьогодні ми могли бути вже у першій двадцятці, а завтра чомусь опинялися в кінці списку, – каже Ольга. – Я сиділа дома з дитиною скільки могла, але настав час виходити на роботу». З осені вона віддає сина в один з приватних дитсадків. Ціна питання – 6 тисяч гривень за одного вихованця. Ольга вважає, що із цим садком їй ще дуже пощастило – в інших приватних виховних закладах місячна оплата могла сягати й 10 тисяч. А взагалі, додає вона наостанок, Позняки, на які вона покладала значні сподівання як на новий, динамічний у розвитку район, виявилися не дуже friendly до молодих сімей з маленькими дітьми: відчувається брак не тільки дитсадків та шкіл, але й гарних, доглянутих парків та скверів для прогулянок.

Уряд знає – уряд допоможе?

Але повернемося до дитячих садків. За даними Держстату, на даний момент в Україні налічується 1,13 мільйона місць в дитячих садах, на які фактично припадає 1,3 мільйона вихованців. І це при тому, що дитсадок відвідує лише 55% дітей відповідного віку. Якщо уявити, що до дитсадків пішли б усі маленькі українці, це викликало би справжній колапс. Адже попит на вільні місця у дитячих садках лишається незадоволеним. Минулоріч, як стверджує міністр освіти і науки Лілія Гриневич, черга в дитячі садки становила більш ніж 52 тисячі місць. Тим часом навчання у перевантажених дитсадках, додає чиновниця, вкрай негативно впливає на якість процесу й на самопочуття маленьких вихованців.

Що натомість пропонує уряд? Гриневич обіцяє, що до 2020 року в Україні буде створено 96 тисяч додаткових місць у дитячих садках. Для цього планується: відкривати нові комунальні установи дошкільної освіти; реорганізувати освітні установи зі створенням дошкільних відділень; відкривати приватні установи дошкільної освіти; розширювати існуючі дитячі сади. Крім того, Міністерство освіти займеться відновленням діяльності дитсадків, які використовувалися не за призначенням. Також планується відкриття дошкільних установ в пристосованих приміщеннях.

Все це прекрасні плани, проте незрозуміло, як саме чиновники збираються зобов’язувати забудовників включати у планування нових житлових кварталів дитячі садки? Відкликаючи відповідні дозволи на забудову в разі відсутності подібних інфраструктурних об’єктів? Неясно також, як можна «розширити існуючі дитячі садки»? Зводячи над ними додаткові поверхи чи роблячи прибудови? Чи під «розширенням» на увазі мається збільшення кількості дітей у дитсадівських групах? Але більшій кількості дітей знадобиться все одно знадобиться більша площа. Хоча вже й доводилося читати на «мамських» форумах про те, як в окремих дитсадках малеча спить по черзі, оскільки простору для ліжок на всіх катастрофічно не вистачає.

Якщо розглядати ситуацію з дитячими садками по регіонах, то найбільш «дефіцитною» в цьому відношенні буде західна Україна. Так, Мінрегіонбуд повідомляє, що найгостріше брак місць відчувається на Волині (132 дитини на 100 місць), а також у Львівській (130), Івано-Франківській (129) та Чернівецькій (126) областях. У Києві на 100 місць припадає 118 дітей. А от менше проектної ємності дошкільні установи заповнені тільки в 4 областях – Донецькій, Луганській, Херсонській та Черкаській. В середньому ж по країні на 100 місць припадає 112 дітей.

«Гроші ходять за дитиною»

Щоб бодай якось «розрулити» ситуацію із браком місць у дитсадках, у Київраді надумали запровадити «базовий фінансовий норматив» для садочків столиці. Йдеться про те, що місто буде фінансувати не заклад, а закуповуватиме саму освітню послугу для кожної дитини. Таке рішення розширить можливості дітей на здобуття дошкільної освіти в закладах різної форми власності та дозволить зменшити чергу в дитсадки, переконані у Київраді.

«Політика міста стає більш дитиноцентричною, адже дане рішення дозволить фінансувати перебування маленького киянина у садочку будь-якої форми власності. Після консультацій та напрацювань з європейськими експертами було розроблено даний проект рішення, в основу якого лягло поняття базового фінансового нормативу. Зокрема, він визначає вартість освітньої послуги для кожної дитини, яку місто може направити «за дитиною» в дошкільний заклад будь-якої форми власності», – коментує голова «освітньої» комісії КР Ганна Старостенко.

Вочевидь, депутатів зі столичного «парламенту» надихала впроваджувана у країні медична реформа –  якщо в рамках останньої вирішено, що гроші мають ходити за пацієнтом, то в Київраді вважають, що гроші для дитсадків мають ходити за дитиною. У КР стверджують, що нова програма може запрацювати вже з 2019 року. Однак подібна затія виглядає доволі сумнівною передусім з огляду на намір депутатів урівняти садочки різної форми власності. У приватних закладах навчання вартість наданих послуг оцінюють у значно більшу суму, аніж у державних. Тож як само «державний норматив» збирається примирити муніципальні та приватні садки? І чи означає виділення коштів з бюджету Київради, що для батьків, котрі «здали» своїх нащадків до державних садків, раз і назавжди припиняться побори «на ремонт» та «на охорону»? Чи подібне «доїння» триватиме й надалі?

Крім того, як слушно зауважують мами малят на форумах, навіть значні доплати на дитину «не допоможуть перетворити 30 квадратних метрів групи на 300». Іншими словами, тут ми повертаємося до проблеми, з якої почали, а саме до того, що особливо гостро проблема дитсадків стоїть в мегаполісах, де ведеться масштабне житлове будівництво. Як правило, нові мікрорайони будуються без єдиного плану, а необхідна соціальна інфраструктура добудовується через 5-10 років. З цієї причини в деяких районах Києва та інших міст дитсадки переповнені, а запис дітей ведеться за 1,5-2 роки вперед.

Додамо, що одна з останніх прес-конференцій в агентстві УНІАН була присвячена саме такій неконтрольованій забудові Києва, а саме – на озерах Південних Осокорків, де заплановане спорудження понад 40 житлових будинків на 100 тисяч жителів. Обґрунтовуючи свій протест, активісти якраз вказували на те, що прилив такого числа нових мешканців порушить рециркуляцію повітряних мас у районі Бортницької станції аерації та створить транспортний колапс, а також дефіцит шкіл і дитячих садків. Акцентуація на подібному дефіциті зайвий раз доводить: без генерального плану розвитку міста (який, до того ж, буде виконуватися, а не залишатися всього лише паперовою фікцією) годі й мріяти про забезпечення містян необхідною їм інфраструктурою. Без цього будь-які піар-акції влади, на кшталт відкриття мером Віталієм Кличком одного чи двох нових дитсадків не матиме жодного значення.

Нагадаємо, раніше “Магдебурзьке право” писало про те, що в Голосіївському районі Києва не передбачено будівництво нових садків.

 

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.