20 серпня о 09:05

Йдемо на дно

Тетяна Джулай
Журналіст

Друга і третя потужні зливи, що накрили Київ в ніч на 16 та на 19 серпня, знову привернули увагу до проблем, про які «Магдебурзьке право» вже повідомляло. Після потопу 25 липня стало очевидно: столиця має величезні «трабли» як із дощовими каналізаціями, так і з браком парків / скверів / незабудованих ділянок землі, які за звичайних умов вбирають надмірну вологу і запобігають її накопиченню. А після серпневих катаклізмів всі зрозуміли ще одну річ: виправляти ситуацію ніхто не збирається. Власне, зробити це не так і просто.

Природа + погода = колапс у Києві

І після першого, і після другого потопу столичні чиновники списали ситуацію в місті на «аномальну погоду». Але в Гідрометцентрі кажуть, що дані влади про кількість опадів сильно перебільшені. Водночас там заявляють про те, що причиною комунального колапсу є «не інтенсивність зливи, а посушлива погода напередодні».

«Величезні калюжі і «ріки» у центрі міста частково можна пояснити за рахунок попередньої посухи – листя на деревах почало потроху вже підсихати, і тому під час поривів вітру воно інтенсивно опадало та потрапляло у зливні системи, які й так в Києві не вирізняються великою пропускною здатністю», – йдеться в повідомленні Укргідрометцентру.

Комунальники прибирають Хрещатик після зливи

Що ж стосується «тримісячної норми опадів», про яку заявляли в КМДА, то вона існувала здебільшого в уяві чиновників. В Гідрометцентрі запевняють, що опади хоча і перевищували добові норми, але аномальними їх назвати складно.

«За пару годин в різних кінцях міста випало від 7 до 44 мм опадів, при цьому середньомісячна норма – 75 мм. В принципі, в порівнянні з нормою, кількість опадів, звичайно, є більшою, але жахливо аномальними їх назвати не можна», – зазначає глава Гідрометцентру Микола Кульбіда.

У той же час експерти запевняють: головна проблема – це забиті сміттям дощові каналізації.

Бережись Подолу та Лук’янівки

В мережах жартують: ми не будемо розхитувати нашого човна, ми разом із ним (з мером Кличком в якості стернового) підемо на дно. До речі, на дно можна піти не тільки під час великих злив. Кияни та постійні гості міста вже знають ті небезпечні ділянки, які за всяку ціну краще уникати під час не лише потопів, а навіть короткочасних дощів.

Це Русанівські сади, станції метро «Гідропарк», «Лівобережна», «Оболонь», Поділ, Поштова площа, Лук’янівка, Куренівка, Шулявка, Дорогожичі та Сирець. З ним – все більш-менш зрозуміло, адже ці місцини є низинними, а відтак й такими, що наражаються на ризик бути затопленими. Щоправда, останнього разу «плавав» Хрещатик, і ось ця обставина вже не на жарт перелякала киян, котрих складно будь-чим здивувати.

Машина – не розкіш, а плавзасіб…

Проте якою є ситуація з дощовими стоками? Скажімо прямо – вона є невеселою.

Загалом у місті – 1600 км зливової каналізації, з яких за 831 км відповідає «Київавтодор», а решта знаходяться в зоні відповідальності КП «Плесо» та інших дрібних суб’єктів господарювання. Переважна більшість цих зливостоків є такими, що не чистилися понад 40 років. Хоча в дорожньому департаменті КМДА й стверджують протилежне. Там говорять про те, що заміна та чищення стоків відбувається постійно, а ще дощову каналізацію міняють під час заміни дорожнього покриття.

Ось як про це говорить радник мера Дмитро Білоцерківець. «Проблема «лівньовок» в місті історична, з’явилася вона не вчора і не рік тому. Ми розуміємо, що над цим потрібно працювати, і це питання є актуальним. На більшості вулиць ці системи старі, зношені. Ми постійно визначаємо найбільш проблемні, до заміни яких приступаємо. Як, наприклад, на «Лівобережній». У нас уже готовий проект реконструкції, і скоро там почнуться роботи», – обіцяє Білоцерківець.

Втім, повідомляють ЗМІ, нерідко причинами підтоплень будинків та підвалів киян стає банальна недбалість комунальників. Як розповідає глава КП «Київблагоустрій» Андрій Андрєєв, днями його співробітники при підготовці до капремонту біля одного з будинків Солом’янського району виявили зливосток, який був повністю закатаний в асфальт.

При бажанні у знімках “після потопу” можна відшукати певну романтику…

«При виконанні підготовчих робіт було виявлено, що вся «лівньовка» і чотири люки будинкової каналізації були банально загорнуті в асфальт цілих три рази! Для пошуку її елементів довелося використовувати навіть металошукач. Не дивно, що в будинку по сусідству десятиліттями затоплювало підвальні приміщення».

Де ж гроші? Теж в асфальті?

Але, крім неуцтва забудовників, дається взнаки ще й фактор часу та зношеності комунікацій. За словами доктора економічних наук, заступника голови ради Асоціації «Земельний союз України» Андрія Мартина, Київ занадто швидко розростається, тому інфраструктура, побудована ще за часів Радянського Союзу, не справляється з навантаженням.

«Міський бюджет Києва, незважаючи на те, що він одним з найбільших в країні (вимірюється десятками мільярдів гривень), недостатній для того, щоб реконструювати комплексно зливову каналізацію». Проте гроші на ремонт і чистку дощових каналізацій в Києві все ж виділяються достатньо регулярно. Судячи з даних системи оприлюднення інформації про тендерні закупівлі ProZorro, тільки за останні три роки «Київавтодор» успішно освоїв понад 200 млн. грн. на різні заходи, спрямовані на запобігання надзвичайним ситуаціям, пов’язаним зі зливостоками.

Метроград після зливи. Власники бутиків зазнали значних збитків, і це ще. напевно, не кінець історії

Наприклад, в 2015 році «Київавтодор» витратив 17 млн. грн. на капітальний ремонт частини Кловського колектора дощової каналізації в районі перетину бульвара Лесі Українки та вулиці Мечникова в Печерському районі, на початку 2017 року – 2,3 млн. грн. на обслуговування колектора дощової каналізації по вулиці Багговутівській в Шевченківському районі, на початку цього року дорожники провели тендер на реконструкцію зливової каналізації в районі Києво-Печерської лаври на 87,2 млн. грн., а потім в травні ще один – на 600 тис. грн. на тій же території.

У травні був проведений тендер обсягом 133,3 млн. грн. на реконструкцію зливової каналізації на Броварському проспекті – від вулиці Митрополита Андрея Шептицького до моста Метро, через Русанівську протоку в Дніпровському районі. А буквально днями було оголошено тендер обсягом 1 млн. грн. на розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію колектора дощової каналізації від вулиці Вересневої в Дарницькому районі Києва.

Наскільки ці гроші були використані з користю – сказати тяжко. Кияни вже бачили результат «реконструкції» станції метро «Лівобережна», приуроченої до Євробачення-2017. Якщо так само освоюють й кошти, виділені на ремонт дощових каналізацій, то останнім не позаздриш. Не забуваймо й про те, як руйнує не тільки зовнішній вигляд, а й всю екосистему міста безконтрольна забудова столиці, коли «асфальтові джунглі» поглинають останні острівці зелені.

А відтак не дивно, що місто стає «водоплавним» під час великих (і не дуже) дощів. Наш «Титаник» впевнено прямує до мети, тільки от у його катастрофі не буде нічого ані романтичного, ані героїчного. Звичайна побутова драма через недолугих господарників та продажних менеджерів…

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *