Warning: include_once(/home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/includes/post-meta.php): failed to open stream: No such file or directory in /home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/more_fields.php on line 5

Warning: include_once(): Failed opening '/home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/includes/post-meta.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php71cgi/lib/php') in /home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/more_fields.php on line 5
Кличко в Давосі: різні уявлення про smart / Магдебурзьке право
25 січня о 00:10

Кличко в Давосі: різні уявлення про smart

Михайло Поживанов
Громадський та політичний діяч

Того дня, коли Кличко у Давосі проголошував доповідь «Smart Financing for Smart Cities», у Києві випав сніг. Нічого екстраординарного – зима ж, як-не-як, от тільки новий шар опадів замаскував ожеледь, яка виникла напередодні і яку, певна річ, ніхто не прибрав та не розчистив. Одним словом, welcome до відділення політравми – лікувати забої та переломи. До речі, щоденні «жнива» неприбраних вулиць у Києві збирають по 60-70 людей – саме стільки постраждалих звертаються до лікарів після падіння на слизьких ділянках. Але про все це столичний градоначальник у чистенькому та охайному Давосі, звичайно ж, не говорив. Він віщав зі швейцарських теренів про те, як комфортно живеться нині киянам – з прямим натяком на те, що це стало можливим завдяки його правлінню.

prm.ua

«Новітні технології в управлінні стають все важливішими, і ми повинні співпрацювати, щоб робити наші міста «розумними». Систему управління смарт-сіті у Києві ми почали втілювати 4 роки тому саме після успішних переговорів у Давосі. Тоді ми тут домовилися з німецькою компанією SAP, яка допомогла втілити в українській столиці перший проект «розумного» міста – відкритий бюджет», – заявив Кличко. І додав: «Сьогодні ми вже маємо чимало технологічних проектів, які успішно працюють у різних сферах життєдіяльності міста. Це і міський дата-центр, і картка киянина, онлайн-запис до лікаря, електронна черга до дитсадків, система відеоспостереження «Безпечна столиця», система електронних петицій і багато іншого. Ми продовжуємо робити Київ «розумним» і продовжуємо обмінюватися корисними ідеями з іншими містами. Як сьогодні тут, у Давосі».

Власне, це те, що варто знати про промову Кличка, яку ретранслювали 23 січня всі (або переважна більшість) ЗМІ. Отже, київський голова хвалиться певною «діджиталізацією» столиці (яка справді має місце) плюс вибиває під цю «діджиталізацію» наступні транші від західних партнерів. Такою й була мета приїзду Кличка до Давоса – отримання грошей, і бажано побільше. Якщо, звісно, не враховувати наміру розвіятися та перепочити від брудного й депресивного Києва.

Але якщо говорити по суті, то Кличку вартувало б знати, що саме по собі впровадження нових технологій не робить життя містян комфортнішим ані на йоту. Простий приклад: «Київпастранс» після трьох років анонсів спромігся нарешті на онлайн-карту, по якій можна відслідковувати пересування снігоприбиральної техніки. І що з того? Яка радість людині, котра впала і зламала ногу на Борщагівці, з того, що на Троєщині працює снігоприбиральна техніка? Буквально на днях один із депутатів Київради стверджував, що наслідки заметілі усувають лише 15% машин, а решта просто «катається» дорогами. Очевидно, цього замало, аби прибрати все місто, й починати треба саме з того, аби примусити працювати всі машини, а ще краще – помножити їхню нинішню кількість у рази.

Аналогічна ситуація – й з дитячими садками. Що з того, що на чергу до садка можна ставати онлайн, якщо місць у садках катастрофічно бракує? Колись уже доводилося писати на цю тему, згадуючи принагідно, що тільки 40% київських дітей дошкільного віку відвідують дитячі садки (решта, вочевидь, перебуває вдома – з бабусями та нянями), проте й для них не вистачає дитсадківських «потужностей». Коріння проблеми в тому, що забудовники не бажають супроводжувати зведення нових кварталів супутньою інфраструктурою, бо дитсадок – це не квартира, котру можна продати й «відбити» вкладені у будівництво кошти. Якби влада слідкувала за забудовниками ретельніше й накладала космічні штрафи чи навіть позбавляла ліцензій за невиконання взятих зобов’язань, тоді, може, й з дитсадками та школами не виникало би нинішніх проблем.

Стосовно того, що електронний запис до дитсадка, мовляв, сприяє прозорішому процесу прилаштовування дитини, то не хотілося б, звісно, розчаровувати мера, але в його місті й досі всім заправляє його величність хабар. Знаю з розмов із молодими сім’ями про те, що «подяка», занесена до кабінету директора, і по цей день рятує в найбільш безнадійних ситуаціях.

Щодо картки киянина, то мені й досі не зрозуміле призначення цього гібриду банківської карти й пенсійного посвідчення. А щодо електронних петицій, то й тут не все так райдужно: навіть ті, котрі набрали належну кількість підписів, пройшли горнило Київради та отримали схвалення, або не виконуються зовсім, або чекають на виконання нескінченно довго – як, наприклад, звернення, що стосувалося скверу Небесної Сотні.

Одним словом, електроніка, якою озброївся Кличко, не тільки не наближає вирішення проблем, а навпаки – віддаляє зміни. Чому? Та тому, що дає привід міській владі відзвітувати про суто віртуальні звершення. Скільки б ми не спостерігали за допомогою ендоскопа як у чужий стравохід потрапляє їжа, не станемо від цього ситішими. Скільки б ми не милувалися онлайн-картами, не отримаємо бажаного комфорту, оскільки карти – картами, а реальність – реальністю. Але біда в тому, що ця реальність пана мера турбує якраз дуже й дуже мало. Точніше вона в нього – своя, та сама, про яку він розповідав у Давосі.

Кличко діє так, як діє затятий двієчник. Він не вивчив свого предмету і прийшов до школи не підготовлений. А тут – контрольна робота. Нашвидкуруч списати те, що підготували інші (в даному разі – спічрайтери), відтарабанити це біля дошки (тобто з трибуни), отримати свою п’ятірку (читай: аплодисменти) – ось і все, чого прагне градоначальник. Можливо, Кличкові й вдасться замилити око Давосу, хоча Давосу, за великим рахунком, байдуже й до Кличка, і до Києва, і до київських виборів, і до піару окремо взятих індивідів. На Заході давно вже діють інші вимоги до ефективності найнятих менеджерів, і лише у постсовків пріоритетною залишається потреба багатослівно розводитись про неіснуючі досягнення.

Але задля цього, їй-богу, не варто їздити до Швейцарії. А тим паче – за бюджетні кошти. Хай вже балаболи виступають на рідних теренах, так вони зможуть принести єдину користь – зекономити гроші на проїзд.

Джерело: Цензор.Нет