Колекція у дзеркалі якісних перетворень

Що вагоме в нашому нинішньому культурно-мистецькому просторі колекції творів образотворчого мистецтва Михайла Поживанова? Яке її значення в розвитку ініціатив та пріоритетів сучасного мистецтва? Якою мірою сторінки нашого життя в минулому та нинішньому історичних перетинах тут відображаються? Й одне з посутніх запитань, яке ми самі поставили насамперед перед собою: чи структурована доба якісних творчих видозмін українського мистецтва відображена у презентативній збірці?

avs-art.com.ua

Можливо, поставлені в цьому разі перед кожним із нас питання не випадкові тому, що мистецька колекція Михайла Поживанова, на наше переконання, – важлива форма сучасного духовного буття. І запитання спонукають нас наголосити на її вартісних критеріях. Адже вона – реальний продукт Віри людини, доказ людської практичної ствердності, заперечення того, що лінивому чи байдужому хочеться, аби на перехресті долі завжди горіло лише зелене світло, еквівалентне модній псевдомистецькій cтилістиці jouir brutalement. Така стилістика моральної вседозволеності вмощується на пуфиках деяких сучасних галерей, підтримана фанфарами телевізійних шоунад із наголосом на orchestre de bruitiste. Як видно, нам таки бракує інколи червоного світла перед проявом брутальної дегуманізації.

Параметри колекції органічно перетинаються в Києві з дією художньої галереї Поживанова «ABC-арт», що у швидкоплинних хвилях сучасних пропозицій не губить своєї визначальної орієнтації й робить наголоси на мистецькому світлі, до якого ми звикли з дитинства. У цьому сенсі наше наставлення до того світла не байдуже: скільки людей – стільки й шляхів, стільки й світлових хвиль. Але є один шлях, звідки починається промінь світла, – насамперед від рідної землі. Не випадкове твердження інтелектуалів, що узгодження себе зі своїм світом – це узгодження з іншими, й воно не ґрунтується на відчуженні або ізоляції власної рецепції. Бо рецепція сформована такими чинниками, від яких не відійти. Світло потрібне, як повітря, і для мистецтва воно – очищення від одноденки force brutale.

Альбом репрезентує мистецьку колекцію Михайла Поживанова, що для нас – радісна новина й константа для зродження життєствердної тональності: зростання приватних мистецьких колекцій у сучасному українському суспільстві є свідченням його культури й воднораз культури автора нинішньої колекції; свідченням його інтелігентних світонастроїв, способу його приватного життя, виявленням гуманітаристичних спрямувань ділитися своїми знаннями, запрошувати до кола однодумців – і не лише фахівців, людей знаючих, а й неофітів, яких манить промінь світла. Можливо, світла авторської душі? Світла людської доброти? Відвертості, відкритості?..

avs-art.com.ua

Сміємо думати, що Михайло Поживанов із дитинства наслухався немало про земляка Архипа Куїнджі, який своїм ім’ям прославив непримітне колись давнє грецьке містечко… Гіпотетично, продовжуючи думку, наголошуємо на тому, що наші переконання не народжуються випадково, і в такому зачарованому колі через магнетичну притягальну силу, як ось Куїнджі, відчуваємо, здійснюється процес освоєння мистецтва, увиразнюється єдність людини з цивілізованим світом, поглиблюються зв’язки даної форми консолідації. Тож не випадкова літерація галереї «АВС-арт» – у ній шифр для тлумачення ваги самої збірки та воля її фундатора не зупинятися й насолоджуватися здійсненим – а далі йти, долати нові відстані. Тому колекція сприймається позитивно у дзеркалі посутніх перетворень людини. Вона формує якісний сенс пізнання світу через мистецтво, й притягальна дія її поля відчутно активна увесь час – не лише від випадку до випадку.

У колекції виразно сконденсовані два історичні зрізи, що співіснують не в парі заперечення одного іншим, а живучи поєднано у вимірі взаємодоповнення й взаємопритягання: українське мистецтво, що перебрало на себе функцію класики, й мистецтво, яке зайняло красиве перехідне місце у зрізі сучасного життя української культури. Відношення такого сучасного зрізу також не слід сприймати однозначно: воно у ряді випадків позиціонує наші прогнозування й передбачення вартісних перемін індивідуальної творчої вертикалі у характері мистецької праці в межах «вчора й сьогодні», у визначенні пропорцій місця людини в мистецькому житті й індивідуальних намірах наповнення структури творів новими лексичними формулами.

Нам приємна зустріч в альбомі Поживанова з ілюстраціями творів дорогих для мене мистців О.Кульчицької, Й.Бокшая, С.Гебус-Баранецької, М.Глущенка, А.Горської, Д.Довбошинського, Ю.Кратохвилі-Відимської, Л.Левицького, Р.Сельського, М.Примаченко, О.Шовкуненка, З.Шолтеса, Т.Яблонської – художників різної біографічної й мистецької долі, з різним професійним вихованням і артистичними уподобаннями та смаками. Вони – окраса збірки. Її доповнюють багато інших репрезентантів, котрі роблять честь будь-якій колекції: С.Шишко, А.Борецький, О.Сміх-Шатківський, А.Ерделі, Ф.Захаров, С.Яровий, А.Коцка, Ю.Герц, В.Зарецький, С.Караффа-Корбут, З.Флінта, А.Гавдзинський. Художники з різних мистецьких міст, осередків – насамперед Києва, Львова, Одеси, Харкова – І.Марчук, А.Криволап, Л.Медвідь, А.Кашшай, О.Мінько, З.Мичка, В.Патик, Б.Буряк, Г.Якутович, В.Цвєткова, П.Столяренко, Ф.Гуменюк, О.Петрова, З.Флінта, П.Бевза, Є.Безніско, А.Мельник, М.Мазур, Ю.Вінтаєв, С.Савченко, Д.Стецько, М.Шимчук, М.Демцю, Ю.Кох, С.Гнойовий, Н.Ярова. Приємні зустрічі з новими іменами, що розширюють межі знань про можливості індивідуального мистецького «я», – М.Молчаном, К.Борисюком, О.Іванюком, Н.Корф-Іванюк. Рідні для Поживанова маріупольці – С.Бараннік, В.Харакоз…

avs-art.com.ua

Колекція цілісна у дзеркалі якісних образотворчих трансформацій, доборі імен; у поєднанні факторів традицій та інновацій у малярстві, графіці; у розпросторенні географічно-територіальних зв’язків, перетинів українського та іноземного в культурних взаєминах і співдружності під час виставок. Це ілюстрація часткового у фундаментальній основі перспективи й подальшого розвитку українського мистецтва. Часткове – відображення руху інтелектуального, воно – свідчення невтомного й незгасного пошуку, який властивий для натур неспокійних, неординарних, що регламентує саморозвиток культури перспективної нації.

Мистецька колекція Михайла Поживанова – вираження смаку, інтелекту, культури, духу однієї особи, що віддзеркалює настрої й переживання, мрії й надії людності. Далеко не кожному вдається це здійснити. І було б ідеальною формою, якби такий приклад ставав домінацією загального державного руху в напрямі всієї культури, зближення її зі сподіваннями багатьох індивідів. Зрештою, не кожному – і лише винятково одному! – під силу виконати покладені на себе самого зобов’язання. …Як писав А.Ерделі, треба повсякчас шукати в собі іншого.

І запропонований вдячному реципієнтові альбом, і присутність із ним багатожильної структури у вигляді галереї «АВС-арт» становлять перспективну для нашого суспільства формулу якісних змін, що відбуваються в столиці та, можливо, й універсально в самій державі, обплутаній тимчасово мас-тенетами того самого настрою brutalité. Вважаю за потребу подякувати Михайлові Поживанову за його ініціативи, здійснені та здійснювані у справі гуманізації нашого суспільства.