19 листопада о 08:03

Снайпер для Кличка

Наталія Лебідь
Головний редактор сайту "Магдебурзьке право"

Що більше – тупості чи підлості у діях влади всіх рівнів? Це питання, котре особисто для мене завжди лишається відкритим. 16 листопада КМДА повідомила про проведення змагань «Снайпер столиці», що мають відбутися в рамках «відзначення у Києві Дня Гідності та Свободи».

Класне відзначення. Суперове. В місті, де люди гинули від куль снайперів, проводяться змагання цих самих снайперів.

Для кращого розуміння того, що пропонує КМДА: це все одно, що до відзначення пам’яті жертв Голокосту організувати конкурс на кращого монтувальника газової камери. Уявляєте таке дійство в Ізраїлі? Я – ні.

Або, скажімо, такий креатив: Польща, згадуючи Смоленську трагедію, проводить стрільби з рогаток по паперовим літачкам.

Або Сполучені Штати, поминаючи загиблих 11.09.2001, закликають охочих якнайприцільніше збивати тенісними м’ячиками макети веж-близнюків.

Нонсенс? Абсурд? Не вкладається у голові? А от в КМДА все вкладається. Як у тому анекдоті: «Для чого тобі голова? – Я в неї їм». Вони головами їдять, а потім ці самі голови видають отаку от відрижку.

Власне, чекаємо на наступний крок: що може забодяжити мерія до чергових роковин Голодомору? Ініціативу «Відбери хліб у пенсіонера»? Інтерактивну гру у колгосп? Конкурс на кращого енкаведіста?

Ми сміємося і жахаємося, коли з Росії вкидають в мережу дефіле немовлят в колясках у вигляді танків. Ми крутимо пальцем біля скроні, коли тамтешні дитсадки вдягають військову форму на 9 травня та брякають невідомо чиїми орденами. Ми розводимо руками, коли росіянські школярі грають у в’язнів та тюремників. Але самі ми – набагато краще?

Щоправда, в Росії в усіх цих олігофренічних забавах присутня ідеологія. У КМДА цього нема. Те, що мерія шукає найкращого снайпера, не означає, що вона – на боці Беркуту. Що прагне реваншу та повернення Януковича. Ні, вона ні на чиєму боці. А точніше – на боці бабла.

Столичній владі глибоко байдуже (аби не вживати тут непристойне слово) до Небесної сотні. Так само їй байдуже й до тих, хто цю сотню розстрілював. Тут нема світоглядного конфлікту. Просто є гроші, які треба освоїти. Ну і для годиться – відзвітувати, на що освоїли. Йде розпил бюджету, а все решта – другорядне.

У звіт же можна включити рядок про те, що от, мовляв, провели змагання снайперів? Можна. Тоді ок, включаємо. Мізки при цьому не задіяні – вони зайняті жуванням.

Щоправда, згодом хтось таки настукав по порожнім черепам чиновників, і з сайту КМДА прибрали інфу про снайперів, зазначивши, що вона там з’явилася помилково.

Але, боюсь, що жодний причинно-наслідковий зв’язок в мерії не відчули. Тобто ніхто не второпав, чому захід зі стрільбами на 5-ту річницю Революції Гідності – це погано. Бо там не міряють категоріями «добре» – «погано». Там міряють категоріями «будуть гроші» – «не буде грошей».

Наприклад, спиляти липи на Липській, посадити замість них пізньої осені сакури (причому посадити зумисно так, що ті сакури не прижилися), навесні повибирати з землі їхні трупики, посадити баобаби, спиляти баобаби, і так без кінця – це добре. Бо це гроші. Гроші на озеленення, гроші на кронування, гроші на прибирання мертвих дерев, гроші на висадження нових – то є справжній цимес, бо йдеться про «освоєння» бюджету. Все решта – це погано, бо не приносить прибутку.

Відчуття того, що чиниться щось підле, низьке, цинічне – по відношенню як до людей, так і до дерев – у чиновників повністю атрофоване. Як вони живуть з такими кастрованими душами – хтозна. Найкращі завжди помирають першими – хто від кулі, хто від байдужості. І найпростіші організми живуть і жирують.

Так хоч би вже не нагадували про себе у ТАКІ дні.

 

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.