30 грудня о 12:25

Київські комунальники: чорна діра столичного бюджету

Михайло Поживанов (підготовка та обрадка даних - Наталія Лебідь)
Громадський та політичний діяч

Місто починається з комфорту. А комфорт коштує грошей. І якщо гроші не красти та не тринькати їх по-дурному, буде все, що відповідає потребам цивілізованої людини.

Кожен раз, коли ми жаліємося на нестачу тих чи інших послуг, ми насправді жаліємося на дефіцит коштів. Плюс, звісно, на недостатньо продуману організацію процесу. Кияни жартують, що єдине комунальне підприємство, яке працює на відмінно (та й те – лише взимку), це – «Київсніг». Тож коли «Київсніг» (чи «Київдощ») щедро посипає землю опадами, а «Київмороз» опускає вночі температуру до мінусової позначки, на ранок ми маємо безкоштовну ковзанку.

І якщо у наших дворах (чи то пак на прибудинкових територіях, за прибирання яких містяни платять грубі гроші) цю ковзанку ще так чи інакше «нейтралізують», то на «нічийних землях» з ожеледдю ніхто не бореться.  Звичайно, простіше за все видати такий рецент: треба мобілізувати комунальників на прибирання. Але тут відразу постає кілька запитань: яких комунальників? Кому підпорядкованих? Хто й з яких фінансових ресурсів оплатить їхню роботу, а зокрема – й понаднормову?

Щоб не бути популістом й не видавати дешеві поради з нульовим потенціалом до реалізації, почати треба зі складання уявлення про комунальні підприємства міста. Тобто не лише провести аудит їхньої діяльності, а й оцінити підсумки роботи – як грошові, так і нематеріальні. Зрозуміло, що далеко не всі КП є прибутковими за визначенням. Виходити слід із профілю підприємства та його призначення. Якщо місія КП полягає у благодійництві, у просвітницькій роботі тощо, то очікувати на прибутки в даному разі ніхто не стане. Але перевірити статті видатків в кожному (без винятків) випадку – і можна, і необхідно.

Аби внести в ситуацію з КП бодай якусь ясність, сайт «Магдебурзьке право» звернувся із журналістським запитом до КМДА. Редакцію сайту цікавило наступне:

1.Який обсяг бюджетних коштів було витрачено протягом 2017 та 2018 рр. на фінансування комунальних підприємств Києва?

2.Якими (протягом 2017 та 2018 рр.) є доходи комунальних підприємств, отриманих в результаті їхньої діяльності?

3.Чи планує Київська міська державна адміністрація скорочення ряду КП як таких, що не справляються з виконанням поставлених перед ними завдань? Якщо так, то про які комунальні підприємства йдеться?

Забігаючи наперед, зазначимо, що відповіді на останнє питання не було отримано взагалі. КМДА не утруднила себе аналізом того, чи всі наявні в місті КП приносять реальну користь та працюють на благо громади. Хоча еволюцією закладено механізм, згідно із яким всі «непотрібності» та атавізми мають зникати. Але, вочевидь, «еволюція» та «столична влада» – поняття не сумісні.

Що ж стосується перших двох запитань, то адміністрація спустила їх «згори» до «низу». Тобто переадресувала запит комунальним підприємствам міста. В результаті – ми біля двох тижнів збирали відповіді, але справа тут не в тому, що журналісти мають виконувати роботу чиновників.

За офіційними даними, в Києві нараховується 65 комунальних підприємств. Але відповідей прийшло більше. Як таке можливо? Все просто. Річ у тім, що, наприклад, КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» має філіали в усіх районах міста, і, відповідно, кожен з філіалів відзвітував окремо. Це також стосується й інших медичних закладів (й не лише медичних). Тобто знов таки, мова йде про те, що ніхто не акумулює дані й цифри, які продукуються «на місцях» й не приводить їх до спільного знаменника – бодай в рамках одного єдиного комунального підприємства.

І ще пару ремарок щодо отриманої інформації. Всі оригінали відповідей зберігаються у редактора сайту «Магдебурзьке право». У нижче наведеній таблиці ми подаємо лише обрані позиції – увесь довжелезний перелік підприємств не є цікавим для пересічного читача.

Також зауважимо, що під даними, віднесеними до 2018 року, мається на увазі період з січня по вересень. А щодо достовірності поданих цифр, то вони цілком – на відповідальності наших адресатів. Бувало так, що ряд підприємств вказував тільки суму прибутку, ігноруючи запит про те, яке державне фінансування витрачено на утримання даного КП.

Бувало так, що надходило дві відповіді стосовно одного підприємства і суми видатків / прибутків в цих відповідях відрізнялися. Нарешті, бувало й так, що цифри у відповідях на наш запит відрізняються від тих, котрі вказані на офіційних сайтах підприємств. Наприклад, на сайті Київзеленбуду державні асигнування за 2017 рік виражені цифрою 374 мільйони гривень (374 847 520 грн.), тоді як у надісланій нам відповіді йдеться про суму у 341 мільйон.

Що ж, загубити в нашій державі 33 мільйони гривень – легше легкого. Коли все асигнування виражено дев’ятизначним числом, то десятком мільйонів більше чи десятком мільйонів менше – великої ролі не грає. Тому, напевно, ми й живемо саме так, а не інакше. Однак годі лірики – настав час фізики. Чи то пак арифметики, бо нижче наведено таблицю, яка ілюструє державні видатки на ряд комунальних підприємств Києва, а також задекларовані ними доходи.

Ознайомтеся із нею, а після цього – й зі зробленими нами висновками.

 

Назва комунального підприємства Видатки за 2017 рік Видатки за 2018 рік Дохід за 2017 рік Дохід за 2018 рік
Київспецекспертиза 6,4 млн. 7,9 млн. 4,5 млн. 3,1 млн.
КП «Жуляни» 0 0 56 млн. 63 млн.
Київреклама 32 млн. 29 млн. 248,5 млн. 187,9 млн.
Київське міське бюро технічної інвентаризації (БТІ) 21,4 млн. 16,8 млн.
Київжитлоспецексплуатація 146 млн. 54 млн. 279 млн. 192 млн.
Житло-сервіс 106 млн. 114 млн.
Житлоінвестбуд 1,3 млрд. 307 млн.
Спецжитлофонд 547 млн. 130 млн.
Житло-інвест 4,5 млн. 5,2 млн.
КП «Інженерний центр» 13 млн. 6 млн.
Київська служба порятунку 22,5 млн. 20 млн. 868 тис. 403 тис.
Київблагоустрій 42,7 млн. 35,5 млн. 25 млн. 20 млн.
Київська міська лікарня ветеринарної медицини 16,2 млн. 13,7 млн. 1,8 млн. 1,7 млн.
Освітня агенція міста Києва 4,4 млн. 13 млн. 317 тис. 480 тис.
Київський центр розвитку міського середовища 28,9 млн. 38,9 млн. 1 млн. 599 тис.
КП «Плесо» 201 млн. 159,5 млн. 10,6 млн. 11,7 млн.
Київзеленбуд 451 млн. 341 млн. 11 млн. 12 млн.
Київавтодор 1,6 млрд. 1,4 млрд. 31 млн. 17,7 млн.
Київміськсвітло 286 млн. 445 млн. 197,7 млн. 171 млн.
Київавтошляхміст 118 млн. 124 млн. 110,8 млн. 84,4 млн.
Київський метрополітен 406,9 млн. 808,4 млн. 1,5 млрд. 1,4 млрд.
Київпастранс 3,7 млрд. 1,8 млрд. 1 млрд. 1 млрд.
Київтранспарксервіс 200 млн. 21,6 млн. 32,9 млн.
Центр організації дорожнього руху 165 млн. 113,9 млн. 9,4 млн. 9,2 млн.
Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд 1 млрд. 19 млн. 7,7 млн.
Головний інформаційно-обчислювальний центр (ГІОЦ) 77,8 млн. 242, 8 млн. 71 млн. 100,7 млн.
Київтелесервіс 195,9 млн. 80 млн. 10,8 млн. 11,4 млн.
Київський центр допомоги учасникам АТО Не існував 4 млн. Не прибут. Не прибут.
Центр первин. медико-санітар. допомоги «Русанівка» 33,6 млн. 18,2 млн. 1,7 млн. 17,1 млн.
Центр медико-санітар. допомоги Солом’янського р-ну 53,2 млн. 30,2 млн. 1,2 млн. 21,7 млн.
Консультативно-діагност. центр Дніпровського р-ну 78,8 млн. 80,8 млн. 4 млн. 5 млн.
Шляхо-експлуатаційне управління (ШЕУ) 57,3 млн. 58,8 млн. 51,7 млн. 3,1 млн.
Дитячий кінотеатр «Кадр» 1 млн. 1,1 млн. 1 млн. 711 тис.

 

А тепер – деякі висновки. По-перше, як видно з таблиці, дохідність показали тільки три КП. Це – Київреклама, Київжитлоспецексплуатація та київський метрополітен. Решта підприємств – збиткові. Це означає, що діяльність кожного збиткового підприємства має бути ретельно вивчена.

По-друге, справа не лише у збитковості як такій. Одне з розслідувань «Магдебурзького права» було присвячено роботі Київзеленбуду, а конкретніше – методам «кронування» дерев, які призводять до загибелі дерев і докорінної зміни у звичному обліку Києва. Між тим, як видно з таблиці, це КП отримує досить щедре фінансування – воно, наприклад, у 85 разів більше, аніж те, що виділено на потреби Київського центру допомоги учасникам АТО. А відтак пріоритетність направлення коштів на підтримку тих чи інших напрямків діяльності та / або окремих груп людей має бути також зважена і обґрунтована.

Одним словом, пропозиція від Михайла Поживанова полягає у тому, аби після фінансових перевірок та вивчення доцільності виконаних підприємством робіт, рішучим образом скоротити кількість київських комунальних підприємств, лишивши тільки ті з них, які приносять справжню користь.

Після розпуску штату непотрібних чиновників нашому місту 100-відостоково легше дихатиметься. А гроші, які вивільняться внаслідок економії на зарплатах службовців та кошторисах зайвих робіт, мають бути скеровані на забезпечення першочергових завдань.

Економія державних коштів повинна стати національною ідеєю українського чиновника. А якщо проникнутися нею він не здатен, є злочином зберігати для нього робоче місце з окладом та іншими преференціями. Економічних же злочинів новий мер Києва допускати не повинен.

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *