«Київсвітло» vs «Ахметовтінь»

Новий рік цьогоріч може стати нетиповим для частини киян. Не буде не тільки традиційного «вогника» на ТБ, але й взагалі – жодних вогників. Вже зараз електричні мережі столиці не витримують навантаження через систематичні поломки та велику кількість увімкнених електроприладів. Але те, що на старі комунікації «підсідає» чимала кількість новобудов зі своїми власними електропотребами – ще півбіди. Друга половина горя – у тому, що наразі тяжко знайти відповідальних осіб, коли мова заходить про те, хто має ремонтувати мережі у випадку, якщо ті виходять з ладу.

Наприклад, на Троєщині, де дана проблема стоїть особливо гостро, мешканцям пояснюють: їхні електромережі є комунальною власністю, а відтак ахметовська ДТЕК ремонтувати мережі не стане. Однак і влада не квапиться із тим, аби дати прочухана комунальникам і змусити їх взятися до ремонту. Бо не впевнена у тому, що це – дійсно її майно.

Власне, проблема електромереж міста пов’язана з тим, що Київрада вже довгий час не може визначитися з майбутнім 2000 невеликих розрізнених ділянок. 3 грудня Київрада в черговий раз відклала вирішення цього питання на невизначений термін. Іншими словами, в самий розпал опалювального сезону частина мереж знаходиться у вкрай занедбаному стані. За різними оцінками, ситуація стосується 30 тисяч квартир, тобто приблизно 100 тисяч жителів столиці. Але розповімо про все детальніше.

Пішов струм по кишенях

Історія ця сягає ще літнього періоду. Починаючи від 1 серпня, Київ відновив контроль над столичним тепловим господарством. ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а також сміттєспалювальний завод «Енергія», які забезпечують до 80% потреб киян у гарячій воді й опаленні, перейшли в управління від «Київенерго» до комунального підприємства «Київтеплоенерго». Разом із тепловим господарством «Київтеплоенего» успадкував від попереднього оператора і багатомільярдний борг за газ, однак про це – іншим разом. Наразі нас хвилює доля київської енергетики, котра «кочує» з рук у руки.

Таке можливе лише в Україні: ще в липні комісія Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу ухвалила рішення про продаж ПАТ «Київенерго» 15% недавно відібраних у нього електромереж. Новина пройшла би зовсім не поміченою, якби не ФБ-активність депутата Київради Костянтина Богатова, котрий не лише повідомив про оборудку, а й навів кілька цікавих цифр.

«Довідка аудиту по «Київенерго», — пише Богатов, — засвідчує, що все електрогосподарство столиці оцінено в 100 мільйонів євро», а отже, 15% від цієї суми в гривнях становить 445 мільйонів. Проте «Київенерго» одержує преференції, бо, згідно з рішенням Київради, отримає можливість експлуатувати мережі за ціною 160 тисяч гривень на місяць, додає депутат.

Нічого поганого в тому, що приватна компанія володіє чи орендує частину міських комунікацій, немає. Якщо, звісно, умови такого володіння є вигідними для міста, а якість послуг, які компанія надає, прийнятна для споживачів. Але даний «договір» перебуває узагалі поза здоровим глуздом. Зате чудово вписується в модель кланово-олігархічної системи управління, типової для України.

Зайве нагадувати, що на початку поточного року великий енергетичний монстр, що належить олігарху Рінату Ахметову, — «Київенерго» — розпався на дві компанії: власне «Київенерго» та ДТЕК «Київські електромережі». Остання успадкувала «електричну» частину бізнесу, тоді як «теплову» 31 липня передали комунальному підприємству «Київтеплоенерго», котре офіційно вступило у володіння переданих йому котельнь та теплових мереж, отримавши відповідні ліцензії на здійснення господарської діяльності на цих об’єктах.

Однак повернемося до електромереж. Чому вони є особливо привабливими для Ріната Ахметова? Тому що це — більш прибутковий бізнес, не пов’язаний із такими колосальними збитками від амортизації устаткування, як теплотраси. Усі новобудови Києва потребують електрифікації, а отже, на клепанні нових столичних районів та мікрорайонів можна добре нагріти руки.

Можливо, те, що спочатку електромережі буцімто відійшли у власність міста, було пов’язане з бажанням мера передати «протекторат» над мережами своїм найближчим соратникам — будівельним магнатам, котрі шматують Київ на частини, проводячи забудову столиці де можна й де не можна, не роблячи винятків навіть для буферних зон, що перебувають під охороною ЮНЕСКО.

Однак згодом градоначальник, вочевидь, отримав вказівку іншого роду — підтримати інтереси Ріната Ахметова, котрому також потрібні електромережі. Це лише версія, в яку, проте, вкладаються незрозумілі ігри довкола київських електромереж. Один приклад: для аудиту електромереж могли б залучити незалежних експертів з позитивною репутацією, щоб ні у кого не виникало сумнівів у незалежності їхньої оцінки, проте зроблено не було навіть цього. Кличко пішов «у рознос», будучи чи то впевнений у своїй перемозі в 2020-му, чи — навпаки — не маючи сумнівів у поразці, а відтак намагаючись насамкінець отримати якомога більше зиску від посади мера.

Станом на зараз

Хай там як, а в мерії й по цей день не можуть визначитися із тим, що робити з київськими електромережами. Чи то віддати Ахметову, чи то залишити місту. Як повідомляють інсайдерські джерела, чимало депутатів Київради вважають, що актив у вигляді електромереж є сильно недооціненим, а чиновники з адміністрації Кличка просто підіграють монополії ДТЕК. Головним противником продажу електромереж виступає депутат столичної міськради Володимир Левін. Він упевнений, що дане майно при розумному підході може щорічно генерувати для міста дохід в розмірі близько 700 млн. гривень, а відтак й дозволити киянам обігрівати свої помешкання дешевше, ніж газом.

Депутат запропонував заборонити КДМА до 1 січня 2020 року включати права на комунальні електричні мережі до статутних капіталів господарських товариств і не допускати купівлі-продажу або відчуження даного майна іншими способами. При цьому Левін підкреслив: столичній громаді насправді належить не 15%, як стверджує заступник голови КМДА Петро Пантелєєв, а від 25 до 75% від усіх міських електромереж. А це, погодьмося, суттєво змінює ситуацію.

Пропозиція від Левіна полягає в тому, щоб створити нове комунальне підприємство та зобов’язати його укласти з ДТЕК договір на спільне використання електромереж. Необхідно, аби це КП розрахувало вартість обслуговування електромереж та уклало з ДТЕК договір щодо їхнього оперативного обслуговування. Але це – тимчасовий захід, бо у подальшому місто повинно повернути собі 100-відсотковий контроль над електромережами.

Тим часом слово у цій дискусії бере й «Київенерго». Його генеральний директор Олександр Фоменко просить депутатів Київради лише про одне – якомога швидше визначиться з тим, хто буде балансоутримувачем електромереж і хто буде їх експлуатувати. «Ми готові укласти договір на експлуатаційне і оперативне їх обслуговування з балансоутримувачем. Але тут потрібно якусь крапку ставити. Сьогодні вже 4-й місяць, коли мережі знаходяться на балансі «Київенерго», яке не виконує експлуатаційні функції», – нагадує Фоменко.

Він же спростовує ту пропорцію, на якій наполягає Левін: за словами Фоменка, майно громади та майно Ахметова співвідносяться не на користь міста. Гендиректор «Київенерго» наполягає на тому, що у власності «ДТЕК Київські електромережі» знаходиться цілісний майновий комплекс (підстанції 35-110 кВ, електромережі 10-0,4 кВ), а в комунальній власності, мовляв, – лише розрізнені електромережі. За його словами, мереж 35-110 кВ в комунальній власності Києва немає, а ті, що є, доходу не приносять і потребують ремонту та заміни.

Всі ці розмови, втім, так і залишаються розмовами, бо справа не просувається ані на йоту. Електромережі й досі – у статусі «нічийних». Заступник голови КМДА Петро Пантелєєв нагадує про спробу зробити відповідальним за це яблуко розбрату КП «Київміськсвітло». За словами чиновника, було вже навіть підготовлено розпорядження, щоб зобов’язати «Київміськсвітло» обслуговувати комунальні електромережі. Однак те зробило все можливо, аби від подібної «честі» відкараскатися.

Це підтвердив і перший заступник голови «Київміськсвітла» Сергій Говтвяніца. За його словами, КП не може прийняти на свій баланс це майно, оскільки в наявності у підприємства немає необхідної кількості працівників, техніки та фахівців.

Одним словом, окрім тотального розкрадання міста, лише одна річ у Києві лишається незмінною. Це те, що хоч у які ігри грали б чиновники та олігархи, «крайнім» завжди лишається споживач.

Киян ще півроку тому попередили про те, що ДТЕК «Київські електромережі» лишає за собою право відключати електроенергію споживачам у разі наявності заборгованості. При цьому оплатити рахунки слід не пізніше 20 числа наступного місяця, маючи запас часу в десять днів, які відраховуються від моменту надсилання платіжки.

Загалом чим гірша якість послуг на ринку, тим жорсткіші правила щодо їхньої плати — в цьому кияни вже переконалися у випадку з підвищенням ціни на проїзд, яка ні на йоту не додала комфорту в пересування містян переповненими та такими «дефіцитними» в час пік автобусами, тролейбусами і трамваями.