На відкуп забудовника

Навіть дивно, що за законопроєкт №5655 Верховна Рада знайшла 309 голосів. Зазвичай зібрати конституційну більшість буває складно. Я пояснюю цей феномен так: або нардепи взагалі не зрозуміли, за що голосують, або ж їх певним чином «простимулювало» забудовне лобі. Тому що документ торкався містобудівної діяльності. І ті, хто жваво тиснув кнопочки «за» під час його першого читання, мабуть, думали, що йдеться про якусь круту реформу. А тому треба голосувати, тим паче що на календарі – 1 липня, день архітектора. Тож нате, вам, шановні містяни та гості міста, подарунок із нагоди такого свята.

day.kyiv.ua

Навіть не знаєш, як краще означити наших народних обранців: вони неуки чи хабарники? Чи просто збайдужіла до всього та ошаліла від спеки маса?

До речі, про спеку. Звісно, зупинити глобальне потепління Верховній Раді не під силу. Але тим, що в Києві стало ще спекотніше, ніж зазвичай, маємо завдячувати масовій вирубці дерев. Хаотичній та безпощадній. І це лише один нюанс життя нашого міста. Чому в нас замість затишних ЖК («із видом на парк, на ліс, на озера») виростають кам’яні джунглі? Чому забудовник відходить від ним же заявленого проєкту й виганяє, приміром, кілька додаткових поверхів? Або кілька додаткових будинків, задля яких нищать і парк, і ліс, і озера? Чому, приміром, Ірпінь, який ще кілька років тому був рятівною оазою, перетворився на філіал Троєщини або Позняків?

Чому загалом у нас будують там, де в принципі будувати заборонено? В історичному центрі, в буферній зоні Софії Київської? На схилах Дніпра, які від того в Дніпро і сповзають? Чому будь-хто вважає за можливе длубати дах будівлі, що стоїть на Майдані Незалежності, – аби спорудити там собі веранду абощо? Чому, нарешті, триває скандал довкола «Квітів України», під які забудовник уже почав підкоп – із наміром звести на їхньому місці або черговий хмарочос, або черговий ТРЦ?

Тому що забудовник у нас – цар і бог. І законопроєкт №5655 нібито мав на меті зламати цю ситуацію. Але або взявся не з того краю, або зумисно зробив так, щоб стало гірше, ніж було. Це – короткий спойлер, а тепер про сам документ докладніше.

Почну зі своєї «улюбленої» новели. Новели про контроль. Контроль в українських умовах – це все, бо всі наші біди – від відсутності нагляду за господарюючими суб’єктами. Хто матиме право здійснювати містобудівний контроль над забудовниками? Тільки тримайтеся міцніше за стільці. Контроль здійснюватимуть найняті ними ж ФОПи – за відповідним контрактом. Тобто замість хабарів у ДАБІ тепер забудовник буде офіційно платити за містобудівний контроль тому, кого сам же й вибере на ринку. Хочете стати таким контролером? Немає нічого простішого. Створюєте ФОП, наймаєте трьох сертифікованих інженерів – і вперед! Підписувати папірці, які заздалегідь складе забудовник.

У великих забудовників, безперечно, будуть власні ФОПи. Хіба їм тяжко створити кілька юридичних осіб, які були б напохваті? Ви мене спитаєте: а хіба цих контролерів не буде контролювати хтось інший? Будуть, але такі самі ФОПи. Міністерство регіонального розвитку може направити одних ФОПів перевіряти інших. І диво станеться тільки в тому випадку, якщо на одному майданчику зійдуться ФОПи конкурентів. Але, знову запитаєте ви, над усіма цими перевіряльниками буде ще одна головна інстанція? Буде. Це – Містобудівна палата, створена при Мінрегіоні. Колегіальний орган, сформований рандомно з представників управлінських структур, дотичних до будівництва. Пряме втілення слів про колективну безвідповідальність. Ось так і буде здійснюватися контроль за забудовниками. Тобто ніяк.

Але згадана мною Містобудівна палата, виявляється, існуватиме не тільки задля декорацій. Вона простою більшістю буде «милувати» або «карати». Тобто ухвалюватиме рішення про позбавлення архітектора сертифікату, накладатиме стягнення та штрафи (на тих-таки архітекторів), позбавлятиме реєстрації експертні організації, накладатиме адміністративні стягнення на виконавчі органи містобудування та архітектури – і це не повний перелік. До речі, рішення Містобудівної палати прирівняні до судових, вони є виконавчими документами за новим законом. Але яку відповідальність несуть самі члени Містобудівної палати? Ніякої.

Між іншим, ви, напевно, звернули увагу на упосліджене становище архітектора. Що ж сталося з цією чудовою професією? Виявилося, що законопроєкт №5655 просто виносить її за дужки. Раніше робота архітекторів спиралася на закон «Про архітектурну діяльність». В новому ж документі архітектурної діяльності як такої немає. Та й потреба в архітекторах, виявляється, відпала. Колись архітектор трудився над проєктом і згодом передавав майнові права інтелектуальної власності замовнику. Нині можна обійтися послугами інженера-проєктувальника. До речі, мало хто знає, але переважна більшість скандальних будівель підписана саме інженерами, а не архітекторами.

Втім, зовсім архітекторів ніхто не проганяє. Вони можуть бути залучені. На них навіть можна нажалітися у Містобудівну палату, про що йшлося вище. Бо склалося так, що, за новим законопроєктом, архітектори несуть відповідальність за все, а замовники та підрядники її практично позбавлені. Колись ці три категорії працювати в синергії, але нині замовники та підрядники виділені в окрему касту. І «дістати» їх практично неможливо. Зате архітектори будуть «віддуватися» за все. І в якості покарання можуть бути позбавлені сертифікату рішенням Містобудівної палати.

Ну добре, скажете ви. Але чи можемо, приміром, ми, небайдужі громадяни, взяти й привернути увагу відповідних інстанцій (окреме питання – яких?) до порушень, котрі ми спостерігаємо в роботі того чи іншого забудовника? Теоретично – так (бо існує ж закон «Про звернення громадян»), практично – ні. Перевірку за вашим зверненням можуть призначити, а можуть і не призначити. Рішення про це ухвалюватимуть у ручному режимі. І права оскаржити відмову ви не матимете. Але навіть якщо перевірку призначать, вона стосуватиметься досить вузького кола питань. Наприклад, чи є дане будівництво самовільним або ні. А от те, що при зведенні того чи іншого ЖК було зруйновано пам’ятку старовини, предметом дослідження бути не може.

І про пам’ятки старовини. Тільки не кажіть цього забудовникам, але все, що їм заважає, вони можуть ліквідувати лише за 119 650 грн. Саме такий штраф передбачений за знесення будівлі без відповідного дозволу. Як на мене, то згадану суму знайде будь-який забудовник – для нього це не ціна питання. Між іншим, навіть у правоохоронних органів можливостей та прав здійснити перевірку буде не більше, ніж у рядових громадян. Хіба «копи» прикидатимуться, що вони – юридична особа і як ФОП здійснять перевірку об’єкта. Так наші силовики ще не працювали – «під прикриттям», щоб виявити несумлінного забудовника.

Утім, творці законопроєкту обіцяють нам, що такі складнощі не знадобляться. Бо все буде чесно, відкрито та прозоро. І все існуватиме в електронному вигляді (в нас діджиталізація на марші!). Але який сенс в електронних системах, якщо ніхто й нічого не зможе оскаржити? Наприклад, законопроєкт передбачає, що всі дозволи на незаконне будівництво, котрі ДАБІ видавало дотепер і видаватиме аж до вступу документа в законну силу, зберігатимуться.

А щодо цих дозволів, то вони ніяк не прив’язані до наявності чи відсутності детального плану територій. Є ДПТ чи нема – дозволи видають у ручному режимі. Я вже мовчу про те, що генеральний план розвитку міста взагалі ніяк не фігурує в цих схемах. Єдине, що може зупинити будівництво, – це відсутність сертифікатів встановленого зразка в тих, хто його розпочинає. Іншими словами, якщо ви просто електрик Петро чи бібліотекарка Оксана, то не можете звести ЖК. Але якщо ви відома компанія – яка-небудь «АбсурдБуд» – і всі папери у вас наявні, то сміливо приступайте до діла.

Бо в цьому ділі вам не потрібні ні генеральний план, ані ДПТ. Ані архітектори, ні знавці міста. Ламай, руйнуй, знось пам’ятки, вирубуй дерева, осушуй озера. Якщо тебе й перевірять, то свої ж. Якщо випишуть штраф, то це не буде боляче. Ось така вийшла відмова від ДАБІ та започаткування нової «прогресивної» структури – Містобудівної палати при Мінрегіоні. Хотіли лібералізацію, а отримали лобізм інтересів забудовників. Трохи переплутали літери, але це не біда. Біда почнеться, якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкт №5655 у другому читанні та в цілому. Ось тоді вже профіль наших міст зміниться докорінно й назавжди.