08 серпня о 10:00

Не їж шаурму – сальмонелою станеш

Тетяна Джулай
Журналіст

У ситуації з масовим отруєнням киян шаурмою (сайт «Магдебурзьке право» відстежує розвиток подій) можна винуватити й легковажних споживачів, проте 90 відсотків провини – на столичній владі, котра не слідкує за вуличною їжею і не видаляє з ринку продавців, які не мають ліцензії та торгівлю нею. Так, перш ніж купити у 30-градусну спеку м’ясо з соусом, загорнуте у лаваш, треба дуже добре подумати, чи вартий такий «перекус» ймовірних негативних наслідків, але сама поява «точок» із шаурмою та іншим фаст-фудом на київських вулицях належить до відповідальності міських чиновників. Останні ж, як показує перебіг подій, від подібної відповідальності всіляко ухиляються. Між тим станом на кінець минулого тижня кількість постраждалих від отруєння шаурмою перевалила за сотню, якщо враховувати ще й спалах захворювання на Київщині, про який повідомили зранку 3 серпня.

Ти – не ти, коли голодний

А загалом все почалося ще у понеділок, 30 липня, коли дві дівчини купили шаурму в кіоску на Поштовій площі. Пізно ввечері одну з них, яка живе в столиці, з гострим харчовим отруєнням забрала швидка. Другу постраждалу, що живе в Бучі, також госпіталізували в одну з місцевих лікарень. У той же день разом з двома дівчатами від з’їденої шаурми постраждали ще 4 людини. Відтак історія почала набирати обертів, й під кінець тижня в столиці було зафіксовано вже 83 випадки отруєння. При цьому було госпіталізовано 60 осіб, у котрих зафіксована середня та тяжка ступінь отруєнння. Серед постраждалих – десятеро дітей та одна вагітна жінка. За останні 10 років нинішній інцидент є найбільшим спалахом подібного харчового отруєння.

Наразі вже встановлено, що отруєння були викликані паличкою Salmonella enterica – патогенним мікробом, яким найчастіше буває заражене куряче м’ясо. Сальмонелою своїх клієнтів ощасливили чотири точки: МАФ (автопричіп «Купава»), який розташований при виході зі станції метро «Дарниця» в напрямку торгового центру «Дитячий світ»; МАФ біля кафе «Річковий порт» на Поштовій площі в Подільському районі; МАФ біля супермаркету VARUS в Оболонському районі; МАФ біля станції метро «Лісова». Що стосується останнього отруєння, то його пов’язують із вживанням шаурми, купленої в торговому павільйоні Kabanos, який розташований на території ЖК «Львівський маєток» у Софіївській Борщагівці Києво-Святошинського району Київської області.

За словами начальника Управління торгівлі та побуту КМДА Дениса Пікалова, вище перераховані МАФи є пересувними точками продажів, й дозвільних документів при перевірці у них, звичайно ж, не виявилося. Пікалов зазначив, що «стихійна торгівля» – це компетенція поліції, а відтак на даний момент цими точками займаються правоохоронні органи, котрими порушено кримінальну справу. Питання, чому ними не займалися до масового отруєння, залишається відкритим.

Отруту подано

Про відсутність дозвільних документів у продавців шаурми говорить і начальник Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Олег Рубан. Всі МАФи-порушники належать одному суб’єкту господарювання, повідомив він. «На сьогоднішній день встановлено, що це – один суб’єкт господарювання, який здійснював продаж даного продукту. Ці факти будемо передавати правоохоронним органам і далі вже будемо з’ясовувати в межах 325 статті Кримінального кодексу (порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням)», – заявив Рубан.

Наприкінці липня – початку серпня у Києві отруїлися шаурмою понад сотню людей

«У всіх постраждалих встановлено діагноз – гостра кишкова інфекція. На сьогоднішній день люди з легкими формами не госпіталізовані, а госпіталізовані з середньою формою тяжкості і тяжкими», – сказав він. І додав, що лабораторно підтверджено підозру відносно отруєння саме сальмонелою. «Тобто діагноз хворих буде переходити з гострої кишкової інфекції в сальмонельоз», – уточнив головний санлікар столиці.

Він пояснює виникнення ситуації послабленням контролю за діяльністю підприємців. «Майже 10 років такі спалахи у нас не реєструвалися споживачами, оскільки проводився щорічний, щоквартальний контроль за суб’єктами господарювання, які здійснюють оборот харчових продуктів. На жаль, нині суб’єкти господарювання, що належать до малого і середнього бізнесу, перевіряються один раз в два роки. Бізнес у нас винахідливий, він змінює свою адресу через два роки і йде далі без планових перевірок ще два роки. Така вимога прописано в законі, і цей закон відповідає міжнародним показникам», – коментує Рубан.

Що стосується останнього спалаху отруєнь, то, як запевнив Рубан, постачальник шаурми даватиме пояснення слідству. «І далі будуть застосовані всі санкції відповідно до чинного законодавства», – говорить чиновник. І закликає містян купувати продукти харчування тільки в місцях організованої торгівлі, де є контроль ветслужби з боку лікарів і самого оператора ринку. А загалом, резюмує Рубан, в разі, якщо шаурма більше години зберігається на відкритому повітрі без дотримання температурного режиму – це вже не продукт харчування, а отрута.

Мийте руки перед їжею. А краще – замість їжі

Те, що сталося у Києві, має доволі просте пояснення – антисанітарію, про що говорить лікар-інфекціоніст Юрій Жігарев. «У місті сотні точок продажу шаурми, а у багатьох з них ви бачили елементарний водопровід? Виникає логічне запитання, де і як часто за цілий день роботи з продуктами харчування миє руки продавець шаурми? Таку антисанітарію не в кожній африканській країні зустрінеш, і в Індії теж. Продавцю нічим вимити руки. Куди він в туалет ходить, я взагалі мовчу», – додає лікар.

І, до речі, про руки. Головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка рекомендує частіше мити руки, а також не залишати готову їжу в гарячу пору року без холодильника довше, ніж на 2 години. А загалом – у погоду на кшталт нинішньої їсти більше фруктів і овочів. І уникати не лише сумнівної шаурми, але й іншого популярного фаст-фуду – це вже порада від в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

Міністерство охорони здоров`я не радить вживати будь-яку вуличну їжу, якщо є бодай найменші сумніви у тому, що готувалася вона в належних умовах

Хот-доги та пиріжки з біляшами, які можна придбати в кіоску чи вуличному ярмарку, завжди є потенційно небезпечними для здоров’я, якщо ви не впевнені у тому, що останні готувалися та зберігалися у належних умовах, наголошує Супрун. Передусім небезпеку становлять м’ясо й різноманітні соуси на основі майонезу. «Уявіть, який рай для небезпечних мікроорганізмів виникає на шампурі в кіоску за температури біля 40 градусів. Або ж на стихійному ринку, коли м’ясо чи риба просто лежить на дерев’яних розкладках і годинами слугує летовищем для мух», – говорить Супрун.

4 метри – замало для безпеки

А загалом у Києві не може бути жодного легального кіоску з шаурмою через те, що на такій площі просто нереально виконати всі умови щодо додержання санітарних норм і правил. Такої думки дотримується заступник керівника київської Держпродспоживслужби Олександр Овчаренко. «За своїми архітектурними особливостями мала архітектурна форма (МАФ) не може забезпечити дотримання санітарних вимог щодо забезпечення безпеки надання послуг громадського харчування», – відзначає він.

«Там (у МАФі) має бути вода холодна і гаряча, мають бути окремі бокси для овочів і м’яса. Також має бути набір посуду: різні дошки, різні ножі. На 4 квадратних метрах МАФів це зробити нереально», – пояснює Овчаренко. За його словами, у Києві є певна кількість МАФів, які мають офіційні дозволи на торгівлю, але лише на послуги швидкого харчування, «коли поклали у мікрохвильовку гамбургер і нагріли його». «На виготовлення їжі у МАФах жодних дозволів бути не може. Але я не можу стверджувати, що таких дозволів немає, тому що їх міг хтось видати, порушуючи вимоги і норми», – припускає Овчаренко.

Лише після випадку з десятками отруєних міська влада зайнялася перевіркою пересувних закладів харчування та наказала демонтувати частину з них

Власне, зараз Держпродспоживслужба якраз і займається перевірками МАФів. Згідно із її повідомленням, відповідні рейди проведено у шести районах міста. «Станом на 02.08.2018 року інспектори Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві спільно з представниками Національної поліції України у зв’язку з виявленими порушеннями під час проведення перевірок припинили діяльність низки МАФів із реалізації вуличної їжі, обладнання та сировина вилучені», – рапортує Держпродспоживслужба.

І хоча такі рейди є добрим починанням, не перестає хвилювати питання, поставлене на початку статті: чому перевірки не проводили на випередження й не вживали жодних превентивних заходів? Невже треба було покласти на лікарняне ліжко сотню осіб, аби відповідні структури почали подавати ознаки життя? І ще один момент. Хотілося б впевненості у тому, що активність згаданих служб не припиніться й тоді, коли всі хворі одужають, а епізод з шаурмою почне забуватися. Бо інакше історія повториться і, ймовірно, із ще серйознішими наслідками.

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *