25 квітня о 12:23

Ніл Ферґюсон про місто й цивілізацію

Ніл Ферґюсон, видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду й Стенфорду, у своєму дослідженні «Цивілізація: як Захід став успішним» приділяє увагу місту як важливій складовій цивілізаційного становлення. Наводимо деякі завваги з книги.

«Цивілізація» – слово французького походження; його вперше вжив економіст Анн-Робер-Жак Тюрґо 1752 року і вперше опублікував чотири роки по тому Віктор Рікетті маркіз де Мірабо, батько великого революціонера Мірабо. Семюел Джонсон не сприйняв такий неологізм, надаючи перевагу поняттю «вихованість» («цивілізованість»). Якщо для Джонсона варварство мало свою протилежність, то нею було порядне (хоча інколи відверто примітивне) міське життя, яким він так втішався у Лондоні. Цивілізація, як підказує етимологія цього слова, стосується великих міст… Та закони міста (цивільні чи будь-які інші) так само важливі, як і міські мури, а його облаштованість та звичаї (культурні чи будь-які інші манери жителів міста) значать не менше, ніж його палаци. Цивілізація передбачає як наукові лабораторії, так і горища митців, як землеволодіння, так і природні ландшафти. Успіх певної цивілізації можна виміряти не лише її естетичними досягненнями, а й – і це головніше – тривалістю та якістю життя людей. Якість життя має багато вимірів, і не всі легко виявити. Ми можемо оцінити дохід на душу населення в XIX столітті або середню тривалість життя мешканців світу. Але що ми можемо сказати про їхній комфорт? Чистоту? Щастя? Скільки одягу вони мали? Скільки годин вони повинні були працювати? Скільки харчів могли придбати на свою зарплатню? Твори мистецтва самі по собі можуть натякнути на це, але вони не дають відповіді на всі питання.

Проте зрозуміло, що одне місто не створює цивілізацію. Певна цивілізація – це велике ціле людської організації, хоча й воно аморфніше навіть за імперію. Цивілізації є, почасти, практичною реакцією народів на їхнє довкілля – на потреби в їжі, воді, прихистку та захисті. А крім того, цивілізації – це питома культура, часто, хоча й не завжди, релігія і нерідко мовні спільноти. Зрідка ці характеристики можуть поєднуватися.

Ніл Ферґюсон. Із вступу до «Цивілізації», 2012

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.