22 серпня о 08:51

«Передаємо за проїзд», або чому транспортники не заробили на підвищенні

Тетяна Джулай
Журналіст

Коли здорожчання проїзду в Києві лише намічалося, місцева влада пояснювала такий крок благими намірами. Мовляв, йдеться передусім про підвищення мізерних окладів тим працівникам, які в цій сфері задіяні. Проте чи дійсно комунальні перевізники мають тепер вдвічі більші ставки, адже разова поїздка у наземному та підземному транспорті подорожчала з 4 гривень до 8-ми? На жаль, ні. Зарплати водіїв виросли дуже несуттєво. Ми вирішили розібратися в цьому питанні детальніше.

Слово – меру

«Ми вимушені зробити цей складний крок. Незважаючи на політичні рейтинги і спекуляції, яких навколо цього питання багато. Бо треба бути відповідальними і чесно говорити, що інакше нам не уникнути кризи у транспортній сфері столиці», – заявляв Віталій Кличко за тиждень до підвищення цін.

Він же пояснював, що наразі комунальні транспортні підприємства міста працюють у збиток. Тож отримані від підвищення тарифів кошти будуть спрямовані на розвиток транспортної інфраструктури, ремонт і закупівлю рухомого складу, підвищення заробітних плат працівникам комунальних транспортних підприємств. Також підвищення тарифів дозволить зменшити суми дотацій, які виділяються на покриття збитків підприємств транспорту.

«Останнє підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня відбулось у лютому 2015 року. А у 2017 році – лише коригування окремих його складових. А тим часом у країні зросли тарифи на електроенергію – у 5,4 рази, вартість дизельного палива – у 1,5 рази, вартість шин – у 1,5 рази. Індекс споживчих цін за період 2015-2017 роки становить 183%», – говорив Кличко.

Кличко жалівся на неукомплектований штат транспортників. Проте їхні зарплати після підвищення вартості проїзду привабливішими не стали…

Разом із тим, зазначив він, через недостатній рівень заробітної плати як у «Київпастрансу», так і у «Київського метрополітену» недоукомплектовано штат фахівців. Так, «Київпастрансу» не вистачає однієї чверті від штату працівників – там 2 434 незаповнених вакансії. У «Київського метрополітену» вакансій менше – 468. Тим часом «від укомплектованості цих підприємств залежить і безпека киян, які користуються громадським транспортом», – підкреслював градоначальник.

Потребує також ремонту і рухомий склад київського метрополітену, яким щодня користуються у середньому півтора мільйона пасажирів. Ще є потреба у придбанні нових вагонів та ремонті 13 станцій метро. «Останнє, на чому хочу наголосити: сьогодні всі маніпулюють цифрою 8 гривень за проїзд. Це вартість разової поїздки! Для тих, хто користується столичним транспортом регулярно, проїзд коштуватиме 6,50 грн. у середньому. І це все одно нижче його собівартості!», – переконував Кличко.

Облишимо зараз в стороні мерську арифметику, згідно із якою разова поїздка коштує 6,5 грн. Поговоримо краще про інше, а саме про те, чи допомогло комунальникам здорожчання проїзду вирішити кадрову кризу?

Нате вам ваші 5%

Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації, відповідаючи на запит журналістів, роз’яснив нещодавно, якою є ситуація із зарплатами на транспорті.

Передусім, відповіли журналістам в КМДА, столичні комунальні перевізники не планують стрімко підвищувати зарплату своїм співробітникам у зв’язку з очікуваним збільшенням доходів від підвищення вартості проїзду. У КП «Київпастранс» до кінця 2018 році очікується збільшення середньої зарплати на 21%, і це – увага! – з урахуванням зарплат керівництва.

Окрім поліпшень умови праці для водіїв, місто також гостро потребує нових сучасних машин. Проте чи здайдуться кошти на їхню закупівлю?

А в КП «Київський метрополітен» й поготів не збираються відступати від фінплану і хочуть обмежитися двома підвищеннями по 5% кожне.

Тепер до конкретних цифр. Повідомляється, що наразі середній рівень зарплати на КП «Київпастранс» становить 9214 гривень, а у керівництва підприємства – нібито лише 9390 грн.

Що стосується КП «Київський метрополітен», то, за даними департаменту інфраструктури, середня зарплата на підприємстві в першому півріччі склала 12838 гривень, при цьому у керівного складу – 17599 гривень.

«Питання щодо додаткового підвищення зарплати працівникам підприємства від перегляду тарифів на перевезення пасажирів буде оброблене фахівцями підприємства з урахуванням фактичних показників доходів від перевезення пасажирів метрополітеном», – зазначається в листі Департаменту транспортної інфраструктури.

Хоча раніше не лише мер Кличко, а й керівник КП «Київський метрополітен» Віктор Брагінський заявляв, що додаткові гроші від здорожчання проїзду будуть спрямовані на підвищення зарплат працівникам.

Зауважимо, що ряд депутатів Київради були впевнені у тому, що підвищувати проїзд в громадському транспорті не можна до впровадження в Києві «електронного квитка» і отримання результатів повного аудиту КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен». Так, глава фракції «Самопоміч» в Київраді Сергій Гусовський зазначав, що доцільність підвищення тарифів повинна бути ретельно проаналізована. А це зробити неможливо, поки в КП «Київпастранс» не викоренена корупційна складова, а також не відрегульована робота приватних перевізників.

Якщо використовувати надходження в бюджет міста нераціонально (або просто розкрадати їх), ніяке здорожчання проїзду не вирішить нагальних проблем

За словами Гусовського, станом на 2018 рік були розслідувані п’ять кримінальних оборудок на загальну суму в 200 мільйонів гривень, пов’язані з підробкою документів, використанням компаній-прокладок, завищенням вартості ремонту рухомого складу тощо. До всіх цих схем було причетне КП «Київпастранс», але по жодному з епізодів вироків суду наразі немає.

Таким чином, економічна доцільність здорожчання проїзду в столичному транспорті доведена не була, але підвищення ціни все ж відбулося. При цьому обіцяного суттєвого перегляду зарплат транспортники так і не дочекалися, але кияни, починаючи від 14 липня, платять за користування міським транспортом вдвічі більше. Питання, куди йдуть гроші містян, зарахуймо до розряду риторичних.

Ще одне (також риторичне!) питання торкається дещо іншої сфери. Повідомляється, що в рамках операції «Перевізник», котра тривала від 23 липня, поліція виявила близько 1,5 тисячі технічно несправних транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів. Відтак цікаво було б знати, що далі відбувалося із цими «транспортними засобами»? Чи вийшли вони на маршрути вже наступного дня? Чи були конфісковані у власників й відправлені на ремонт або списання?

Такий інтерес аж ніяк не зайвий, тим паче, що й мер Києва потерпає за безпеку пасажирів. Причому переживає так, що вже вдруге за свого правління піднімає ціни на транспорт… Тож хотілося б знати, коли містяни ранком виходять з дому й прямують до найближчої зупинки, вони ризикують лише своїм гаманцем чи й життям також?

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.