04 вересня о 15:54

Підземні чвари, або метро «Київ – Москва»

Михайло Поживанов
Громадський та політичний діяч

На жаль, проект «метро на Виноградар» ризикує стати другим «метро на Троєщину». Тобто перетворитися на малозрозумілий довгобуд, до того ж – віртуальний, адже всі рішення про продовження зеленої гілки підземки ухвалено тільки на папері. Наразі торги за право «тягнути» метро на Виноградар призупинені, і, як акцентують деякі ЗМІ, застопорила процес мукачівська компанія «Адамант», котра подала скаргу. Однак провини мукачівців в цьому немає – вони, можливо, лише привертають увагу до чергового порушення правил гри, жертвою якого стали. Загалом же історія з «виноградарським» метро вже зараз виглядає вельми непривабливо. Далі ж, напевно, скандали лише набиратимуть обертів. Однак про все по порядку.

Непрозоре ProZorro

Отже, КП «Київський метрополітен», що виступає замовником в тендері на будівництво ділянки лінії метро на Виноградар, призупинив торги в системі ProZorro через скаргу компанії «Будівельна компанія «Адамант», поданої до Антимонопольного комітету. На що ж поскаржився «Адамант»?

Згідно з документацією в системі онлайн-аукціонів, КП «Київський метрополітен» відхилив пропозицію «Адамант», пославшись на ненадання та невідповідність деяких тендерних документів. Але постраждала компанія переконана у незаконності такого рішення. У скарзі до АМКУ «Адамант» стверджує, що ним були надані всі необхідні документи, а помилки, на які вказує замовник, – несуттєві і не можуть бути підставою для виключення з конкурсу.

Також компанія вказує на порушення з боку інших учасників тендера, які допущені до конкурсу. Так, «Адамант» просить визнати, що інший учасник закупівель – ПАТ «Київметробуд» – був неправомірно допущений до аукціону, і зобов’язати “Київський метрополітен” відхилити його пропозицію.

Власне, почати слід з того, що, згідно з інформацією в системі ProZorro, пропозиції на торги подали три компанії, але до участі в тендері були допущені лише ПАТ «Інтербудтоннель» і ПАТ «Київметробуд». Останній пропонує побудувати ділянку метро за 26 місяців, тоді як «Інтербудтоннель» обіцяє впоратися за 18 місяців із залученням в якості субпідрядника ПАТ «Дніпрометробуд», яке збудувало першу чергу метрополітену в Дніпрі.

З трьох претендентів на тендер один вибув з гри дочасно.

Що ж стосується «Адаманту», то ця компанія, зареєстрована у 2010 році, має, вочевидь, впливових покровителів, які цього разу, одначе, не зуміли чи не захотіли розвернути ситуацію у потрібний їм бік. За даними на сайті компанії, «Адамант» входить до складу корпорації «Укрбуд», близької до народного депутата Максима Микитася, якого пов’язують з нардепом Сергієм Березенком з БПП. Але якщо у тендері було відмовлено людям Микитася та Березенка, то хто ж тоді ті два «щасливця», яких допустили до участі в торгах?

Російський слід

Почнемо з компанії «Київметробуд». Попри назву, у неї не зовсім українська прописка. Встановлено, що наразі акціонерами «Київметробуду» є: кіпрський офшор «Березаніа Холдинг Лтд» (Berezaniaholding Ltd), що тримає 15% акцій, вірґінський офшор «Вантаріс Лтд» (Vantaris Ltd) із 22,77% акцій, дві київські фірми «Інтровест» і «Вестінтро» – по 23,39% кожна, а також домініканський офшор T&A Industries Ltd із 8,37% акцій.

При цьому кінцевим бенефіціаром «Київметробуду» записано голову наглядової ради підприємства Сергія Кияшка, який станом на березень 2017 року вказував прописку в Москві (вул. Габричевського, 3). Також відомо, що основним активом Кияшка є завод «Вагонмаш» у Санкт-Петербурзі. Тож компанія, як бачимо, доволі цікава.

До речі, «Київметробуд» нещодавно отримав права на ще один проект. ПрАТ «АК «Київводоканал» за результатами тендера 22 серпня 2018 року підписав угоду про реконструкцію споруд першої черги Бортницької станції аерації. Як відомо, станція ця – єдиний очисний фільтр усіх побутових і промислових стоків столиці та 15 прилеглих населених пунктів Київської області. Виконавцем робіт загальною вартістю 525,1 млн. грн. стало ПАТ «Київметробуд».

А єдиним конкурентом переможця на тендері було ПрАТ «Будівельна асоціація Інтербудмонтаж» з мінімальною ціновою різницею. Відповідно до графіку робіт, підрядник мав взятися за об’єкт на вул. Колекторній, 1-а в Дарницькому районі м. Києва (І черга будівництва) ще 1 вересня.

Продовження зеленої гілки метро мали здати в експлуатацію вже наприкінці наступного року. Проте робота з прокладання колій навіть ще навіть не починалася.

Спочатку заплановано провести перекладку побутової каналізації, трубопроводів сирого осаду та активного мулу та демонтувати існуючі мережі. Далі «Київметробуд» ремонтуватиме насосну станцію першого підйому, підвідні колектори, прокладе дощову каналізацію тощо. Всі роботи підрядник зобов’язався завершити до кінця грудня 2021 року. Побачимо, як швидко та наскільки якісно «освоїть» «Київметробуд» згадувані вище 500 мільйонів гривень.

І знову росбізнес…

Тепер щодо другого претенденту на тендер – ПАТ «Інтербудтоннель». За нею виразно проглядається постать бізнесмена Володимира Петрука. Він же – голова правління російської будівельної асоціації «Інтербудмонтаж», яка зараз прокладає метро в Москві і, з огляду на виграні в Росії підряди, може знаходиться в близьких зв’язках з кремлівськими чиновниками.

«Інтербудмонтаж» ми згадували парою абзаців вище – це саме та компанія, котра змагалася з «Київметробудом» за Бортничі. Як бачимо, світ – тісний, і у ньому скрізь натикаєшся на усюдисущий російський бізнес, який цілком комфортно почуває себе в Україні – попри війну і всі покладені на її вівтар людські жертви.

Однак повертаючись до Петрука. Сам він визнає, що має широкі інтереси в будівельній галузі РФ. «Ми прийшли на російський ринок в 1996 році і маємо великий досвід роботи в північних регіонах Росії. Наприклад, в 90-і роки ми побудували першу скляну будівлю на крайній півночі в Ханти-Мансійському автономному окрузі, яка експлуатується до сих пір», – зазначав він раніше в інтерв’ю виданню «Комсомольская правда».

Крім цього, бізнесмен замішаний в будівельних скандалах в Україні. Раніше його компанія вигравала тендери без конкуренції на різні підряди в столиці. Один з таких скандалів на своїй сторінці у Фейсбуці згадує письменник Дмитро Вовнянко.

Одна з нових станцій. Симпатична, але… віртуальна.

«Ну наприклад, я пам’ятаю скандал, що спалахнув ще в 2012 року. Тоді ПрАТ «Київбудінвест» через тендер отримав замовлення на розробку робочої документації для будівель в центрі Києва вартістю 14,63 млн. грн. – з метою створення комплексу державних резиденцій для прийому вищих посадових осіб іноземних держав. А потім взяв, та й зареєстрував на цей проект авторські права. І все. ДУС (Державне управління справами) з тих пір має справу з делікатним питанням «захисту прав інтелектуальної власності». Як ви здогадалися з першого разу, 100% акцій «Київбудінвест» належали Володимиру Петруку», – пише Вовнянко.

Наслідки не забаряться

Але це ще квіточки порівняно із тією аферою, яку дітище Петрука провернуло із будівництвом Бескидського тунелю. У 2011 році «Інтербудмонтаж» переміг у тендері «Укрзалізниці» на прокладання тунелю, але вже невдовзі подав у суд на стягнення з «Укрзалізниці» 12,39 мільйонів євро через те, що нібито стикнувся з погіршенням геологічних умов у районі будівництва.

Між іншим, судові баталії з цього питання тривають й досі. А відтак якщо раптом «щось піде не так» із будівництвом метро на Виноградар, підприємливі росіяни судитимуться, вочевидь, тепер вже з КП «Київський метрополітен».

Однак судові позови – ще не найгірший фінал історії. Користувачі соцмереж переконані: росіянам не можна доручити таку справу, як будівництво підземки в столиці держави, атакованої російською армією. Не тільки через моральну складову питання, а й з елементарних міркувань безпеки.

«Чи зможе ця компанія (компанія Петрука) перемогти на тендері в системі Прозорро? Відповідь – легко! Є така діра в цій системі закупівель, яка дозволяє лобістам просувати саме свого клієнта. І отримаємо ми московське метро в Києві. З усіма супутніми ризиками – від терактов до корумпованих в процесі будівництва і погоджень столичних чиновників. Не цинічним комерсантом (контролюватиметься будівництво), а суворими хлопцями з ФСБ і ГРУ. Які вважають за краще бачити українців полоненими або мертвими. А тепер останнє запитання – на хріна нам таке ризиковане метро?», – обурюється політолог Кирило Сазонов на своїй сторінці в Facebook.

Питання, між іншим, аж ніяк не зайве. Але шкода, що – риторичне. Бо ніхто з представників нинішньої влади Києва, безперечно, не розкаже, що робить у місті російський бізнес і чому він отримує такі виняткові преференції порівняно навіть із олігархатом місцевого розливу. Тим часом ситуацією з підрядниками, які претендують на будівництво метро, мав би зацікавитися навіть не Антимонопольний комітет України, а Служба безпеки. Проте й вона бездіє так само, як і київська мерія.

Джерело: 24 канал

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.