23 листопада о 10:10

Побачити Париж і… з’їхати з глузду

Наталія Лебідь
Головний редактор сайту "Магдебурзьке право"

Такої метеорологічної зими у Києві ще не було. Хіба що за часів Другої Світової. Окріп фонтанує з-під землі, а у помешканнях – ані води, ані опалення. Кияни перекривають дороги, вимагаючи бодай щось із названих вище «традиційних цінностей». Піраміда Маслоу волає усіма своїми гранями, вимагаючи задоволення базових потреб. В перекладі на мову Києва це означає передусім опалення, бо навіть без гарячої води теоретично можна обійтися. А без опалення – ні, особливо якщо за місяць нічна температура дійсно впаде до -20. Смерть у холодних квартирах, може, й занадто песимістичний сценарій, а от хвороби від переохолодження – цілком собі реальність. Звісно, ми всі сподіваємось, що цього не станеться, бо влада не допустить тощо. А, до речі, чим займається в ці прохолодні дні наша благословенна влада?

А влада… мріє.

Даю цитату, не міняючи орфографії:  «У результаті проведених зустрічей члени делегації отримали низку важливих фахових консультацій щодо механізму напрацювання і створення Київської Агломерації на прикладі Метрополії Великого Парижу. Основними пріоритетами у проведенні переговорного процесу із прилеглими до столиці територіальними громадами має бути економічно-соціальний розвиток територій та транспортне сполучення між ними», – повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник у звіті за результатами відрядження до міста Париж.

…Коли я чую про Париж (в контексті – туди з’їздила делегація КМДА переймати досвід), мені хочеться вивернути з землі Ейфелеву вежу і обрушити її на голови цих вояжерів. Я розумію, що гроші на «відрядження» освоєно, дармоїдів вигуляно, дьюті-фрі спустошено, і ось тепер на ситий шлунок саме час написати маячню про те, як Кличко робитиме з нашої недостолиці «Великий Париж». На Парижі пан мер остаточно зварював, це стало його дурнуватою ідеєю фікс, яку недолугі піарники Кличка ніяк не відправлять в архів. Чим більше він буде повторювати нісенітниці про побудову Парижу в Києві, тим гострішу неприязнь викликатиме до себе. Невже така проста думка ніяк не знайде шлях до черепа Кличка?

Для початку у Києві варто побудувати Київ. А вже потім – може, за десятиліття – братися й за Париж. Теперішня столиця України вкрай некомфортна і доволі небезпечна. Небезпечна не з точки зору злочинності (це – окрема тема), а з точки зору відсутності все тих же елементарних зручностей, які створюють загрозу здоров’ю, а також й життю людини. Тут можна згадати і потопи в сезон дощів, і ожеледь в сезон морозів, і перманентне зникнення тепла і води. І з таким бекграундом «в парижі» (як у космонавти) не приймають. Варто попрацювати над собою – так, як це роблять у інших країнах. І не лише у Франції.

Потрапив мені на очі цікавий досвід. Мова про місто Талса в американському штаті Оклахома. Містечко маленьке й, чесно кажучи, нічим не знамените. А відтак страждає на відтік населення. Що придумала місцева влада? А придумала вона, як говорять носії сленгу, усілякі «ніштяки». По-перше, безкоштовне (!) житло. По-друге, безкоштовне місце у коворкінгу (щоб працювати на аутсорсінгу). По-третє, 10 тисяч доларів «підйомних». Запрошують усіх, хто старший за 18 років, навіть мігрантів, якщо вони мають дозвіл працювати в США. Угода діє рік, а далі нові мешканці Талси мають вибір – лишатися чи мандрувати далі. Якщо вони лишаються, то й преференції зберігаються за ними.

Звідки у влади Талси гроші на таке «марнотратство»? От чесно – не знаю. Але дуже хотілось б знати. Чи взяло місто якусь позику, чи вициганило бюджет «зверху»? Але факт той, що місцеві клички ворушяться і бодай щось роблять, а не лише спостерігають Париж з вікна готельного номеру. До речі, Талса – це аж ніяк не виняток, а цілком типовий «кейс». Типовий принаймні для Америки. Ось ще один такий приклад:  коли в місті Ньютон, штат Айова, закрилася фабрика, звідти масово почали виїжджати мешканці. У 2014 році місто почало видавати новим поселенцям по 10 тисяч доларів та «вітальний комплект» загальною вартістю 3 тисячі – в нього, зокрема, входила газонокосарка.

Так само півроку тому у штаті Вермонт запровадили значні податкові пільги для дистанційних працівників, які оселяться у штаті на два роки. Минулого місяця у штаті Мен почали звільняти від кредитних зобов’язань випускників університетів, які вирішили залишитися жити і працювати саме там. Загалом у Штатах відбуваються доволі цікаві «урбаноцентричні» процеси, даруйте за такий неологізм. Мери міст, представники бізнесу, громадські організації, просто рядові мешканці працюють в синергії, щоб зберегти міста та привабити до них людей.

Що конкретно робиться? Приміром, тим, хто опинився у скруті, допомагають не втратити житло й не стати бомжем. А тим, хто житла й не мав, допомагають орендувати яку-не-яку «мазаночку», як казав Леонід Кравчук. Або таке. Хтось хоче відкрити власну справу? Welcome. Філантропи допоможуть і проспонсорують – аби все працювало на загальне благо. Мерія також не стоятиме остронь – вона «замутить» парочку фестивалів, культурних заходів, щоб нагадати: є ось таке-то місто зі своєю історією, традиціями, автентикою. Приїжджайте, люди добрі, живіть, працюйте, насолоджуйтесь буттям у провінції.

А що в цьому плані робить Київ? Крім розпису ведмедями станції «Осокорки»? Є якийсь план «Б»? Так, Київ є столицею, а це означає, що він вже привабливіший за інші міста України. Що називається, «за замовчуванням». Але це виключно на українському рівні. Бо, як відомо, на безриб’ї і рак риба, а на безлюдді й з Хоми пан. Коли українські міста (за винятком хіба що обласних центрів) є здебільшого депресивними і ще менш комфортними, аніж столиця, природно, що саме до останньої й тягнуться внутрішні мігранти. Бодай по роботу, яку важче знайти у провінції. Але така «популярність» Києва – не заслуга його градоправителів. Якраз, можливо, навпаки.

Словом, якщо КМДА конче потрібен дороговказ, то хай тамтешні чиновники звернуть погляд в бік Америки. І, перш ніж будувати велику агломерацію, наведуть лад у підпорядкованому їм Києві. Хоча я дуже сумніваюся у тому, що навіть це їм під силу.

 

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.