Що таке Антикорупційний суд та чому він важливий?

7 червня Верховна Рада 315 голосами «за» нарешті ухвалила закон №7440 про створення в країні Антикорупційного суду. Чим задовольнила закордонних партнерів України, які давно наполягали на ухваленні цього документу, а також позбавила прем’єра Гройсмана необхідності подавати у відставку – глава уряду погрожував такою можливістю в разі зриву голосування за Антикорупційний суд.

Між першим та другим читанням законопроекту минуло три місяці, і весь цей час головним каменем спотикання було право міжнародних експертів призначати суддів до складу Антикорупційного суду або – навпаки – ставати на заваді їхнього звільнення. У підсумку положення про роль міжнародних експертів у документі було збережене. Але це не означає, що всі проблемні питання знято, і суд запрацює з моменту підписання закону та вступу його в силу.

Фактично Антикорупційний суд почне діяти не раніше середини наступного року, та й те за умови, до другої половини 2019-го буде ухвалено ще цілий ряд супутніх законів. Іншими словами, нинішня влада з-під удару виведена – свою каденцію благополучно «досидять» і президент, і парламент України. Якщо Антикорупційний суд й запрацює, то наслідки його роботи відчують на собі вже наступні владні еліти. Хоча ключовим тут є слово «якщо».

Хто виступив найзатятішим лобістом Антикорупційного суду?

Та навіть такого – поки ще не працюючого суду – в Україні не було б, якби не наполегливість наших закордонних партнерів. Ідея впровадження окремої інституції народилася тоді, коли стало очевидно, що роботу новоутворених Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури блокують суди, котрі не дають можливості НАБУ та САП розгорнути активність, спрямовану проти нечистих на руку можновладців.

Власне, зайве нагадувати про те, що після перемоги Революції гідності жоден фігурант антикорупційного розслідування так і не був притягнутий до відповідальності, хоча подібних спроб було чимало. Спостерігаючи за розквітом корупції в Україні, наші партнери дійшли висновку: окрема інстанція для підсудних «високого рангу» є вкрай необхідною. При цьому вона повинна бути унезалежненою від української влади – аби бути готовою судити її та карати.

За задумом, кадровий склад Антикорупційного суду мав би затверджуватися представниками міжнародних структур. Що унеможливить «телефонне право» та будь-який тиск на Феміду. Ідею подібної інстанції із повністю незалежними суддями Захід почав лобіювати з початку 2017 року, але українська влада її відхиляла. Ще в середині 2017-го під час форуму Ялтинської європейської стратегії (YES) президент Петро Порошенко заявляв про те, що створення Антикорупційного суду в Україні забере забагато часу.

Але не минуло й року, як глава держави був вимушений змінити свою точку зору на протилежну – 7 червня він навіть особисто прибув до парламенту, аби зустрітися зі своєю фракцією й переконати її підтримати Антикорупційний суд. А за кілька місяців перед тим – у грудні 2017 року – Порошенко вніс до парламенту відповідний законопроект, який 1 березня 2018-го Верховна Рада підтримала.

Але на той момент в ньому не йшлося про участь у формуванні суду міжнародних експертів. А відтак все значення подібної інституції було дискредитоване та, по суті, обнулене. За подібний підхід українська влада отримала чималу порцію жорсткої критики. Більше того: вперше в історії взаємин України з Міжнародним валютним фондом їй вказали на залежність наступного траншу (що становить 1,9 млрд. доларів) від ухвалення закону у «нормальній» редакції.

Хто може стати суддею Антикорупційного суду?

Зрештою, все саме так і відбулося. Щоправда, є один нюанс. Як вже було сказано, кадровим складом Антикорупційного суду займатимуться іноземні фахівці, а точніше – «Громадська рада міжнародних експертів». Вимогу Заходу відносно того, аби до складу такої ради входили виключно іноземці, в законі все таки дещо підрихтували, включивши до ради й українців також.

Що ж до решти експертів, то їх пропонуватиме, зокрема, Євросоюз, а також GRECO («Група держав по боротьбі з корупцією) та OECD («Організація економічної співпраці та розвитку»). При цьому експертами вважатимуться люди, які працювали в сфері судоустрою та обвинувачення в інших країнах; які можуть підтвердити походження своїх доходів і майна, а також мають бездоганну репутацію. Іноземним експертам український бюджет компенсує візити в країну у справах Антикорупційного суду.

Тепер щодо самих суддів. Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, на посаду антикорупційного судді може бути призначений будь-який громадянин на загальних підставах, прописаним в законі «Про судоустрій і статус суддів». При цьому, однак, він повинен мати досвід роботи в міжнародних міжурядових організаціях або судах плюс бути обізнаним із міжнародними нормами щодо боротьби з корупцією.

Крім цього, кандидат повинен мати п’ятирічний стаж роботи суддею та протягом останніх 10 років не працювати в поліції, прокуратурі, МВС, СБУ, митниці, в податковій, Рахунковій палаті, Антимонопольному комітеті та інших відомствах, включаючи антикорупційні. В антикорупційні судді також не візьмуть колишнього політика чи депутата, а також людину із судимістю – навіть погашеною.

Тим, хто пройде в судді, гарантовані різного роду преференції. Зокрема, суддям, а також їхнім близьким повинні надавати державну охорону за фактом заяви про погрози. Окремо обумовлена ​​охорона їх житла – за замовчуванням квартири суддів обладнають сигналізацією та тривожною кнопкою.

Які справи розглядатиме Антикорупційний суд?

Антикорупційний суд займатиметься справами, які порушуватиме НАБУ. Вони будуть пов’язані з корупцією і нестимуть чималу суспільну небезпеку. Іншими словами, дрібні крадіжки в супермаркеті точно не підпадатимуть під юрисдикцію Антикорупційного суду.

Натомість у його провадженні опиняться справи, порушені за статтями КК 191 (привласнення і розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем), 262 (викрадення, привласнення зброї, боєприпасів шляхом зловживання службовим становищем або шахрайства), 308 (викрадення наркотичних речовин шляхом зловживання службовим становищем), 210 (нецільове використання бюджетних коштів), 364 (зловживання владою), 354 (підкуп) тощо. В цілому суд розглядатиме корупційні справи, збитки державі у яких перевищують 500 прожиткових мінімумів, тобто майже 900 тисяч гривень.

Відтак головне, аби Антикорупційний суд запрацював на повну потужність й не імітував роботу по боротьбі з корупцією, а справді її демонстрував. Якщо все так і буде, то Україна зміцнить довіру західних партнерів, збільшить притік закордонних інвестицій, МВФ виділить нам черговий транш для підтримки економіки.

Крім цього, зменшиться так званий корупційний податок, який витягує з держбюджету величезні гроші (за різними оцінками, він складає 20 мільярдів гривень щорічно), почнеться ріст економіки. Одним словом, у виграші будуть усі. Аби тільки влада не звертала із задекларованого шляху.