21 червня о 14:57

Задихнутися можна: чому пил, яким дихають у містах, вбиває?

Тетяна Джулай, журналіст

Нещодавно Всесвітня організація охорони здоров’я, яку процитував, зокрема, британський The Guardian, оприлюднила шокуючи дані. Згідно із ними, Україна опинилася на першому (!) місці за кількістю смертей від забруднення повітря. Статистика показує, що в нашій країні 120 людей на 100 тисяч населення передчасно помирають внаслідок такого забруднення.

Окрім цього, в Україні майже не збирають інформацію про якість повітря та кількість смертей, пов’язаних з нею. У тому ж звіті ВООЗ «невизначеність» (uncertainty) показника смертності для України також є найбільшою з-поміж усіх країн.

Світовий тренд

Справедливості заради: ситуація зі смертністю через брудне повітря є надзвичайно тривожною в усьому світі. Рівень смертності через забруднення довкілля втричі перевищує смертність від СНІДу, туберкульозу і малярії разом узятих. Кожна шоста смерть в світі викликана поганою екологією, пише науковий журнал The Lancet з посиланням на результати дослідження, проведеного низкою міжнародних та неурядових організацій.

Китай б`є рекорди із забрудненості повітря, проте пальму першості серед смертей через погану екологію утримує Україна.

При цьому особливо серйозні наслідки для здоров’я людини має забруднення повітря промисловими або автомобільними газами, а всередині приміщень – шкідливими речовинами, що виникають в результаті згорання дерева або вугілля при опаленні або приготуванні їжі. За даними дослідження, забруднення повітря стало причиною передчасної смерті майже 7 мільйона людей у всьому світі, які пішли з життя через захворювання серця, інсульти, рак легенів чи інші легеневі хвороби. Забруднення води стало причиною смерті близько 1,8 мільйона осіб, а отруйні та канцерогенні речовин на робочих місцях вбили до 800 тисяч людей.

Найбільша кількість випадків передчасної смерті в результаті забруднення навколишнього середовища (92 відсотки) припадає на країни з низьким і середнім рівнем прибутків. У державах, де активно розвивається промисловість, таких як Китай, Індія, Пакистан або Кенія, забруднення довкілля є причиною передчасної смерті кожної четвертої людини.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейесус в зв’язку з цим заявив: «Забруднення повітря – це загроза для всіх нас, але найбільш бідне та маргіналізоване населення страждає першим».

Досить прикро усвідомлювати, що Україна належить до світового маргінесу, але так воно, вочевидь, і є. Принаймні, наразі наша держава ставить вже не перший антирекорд, пов’язаний із якістю життя. Дослідити те, як нищать нас невирішені екологічні проблеми, можна на прикладі Києва. В ньому відбиваються загальноукраїнські проблеми усіх великих міст.

Уражені легені Києва

Загалом у Києві знаходяться 40 хімічно небезпечних об’єктів, які кореспондують місту ІІ рівень хімічної небезпеки. Можливі втрати серед працівників та населення через аварію на цих підприємствах дорівнюють 1-1,5 тисячі осіб. Проблема в тому, що на жодному з цих підприємств немає системи оповіщення про надзвичайну ситуацію. Виняток становить тільки ЗАТ «Оболонь». Інші об’єкти не укладали угоди з державними аварійно–рятувальними службами і не створювали власних. А найбільшими забруднювачами довкілля є підприємства теплоенергетики (ТЕЦ–4, ТЕЦ–5, ТЕЦ–6), завод «Енергія», Дніпровська та Деснянська водопровідні станції тощо.

Але це ще не весь перелік. Як забути, наприклад, про комбінат «Радон», розташований в Голосіївському районі столиці, недалеко від Конча-Заспи, і оточений значною санітарно-захисною зоною. Сюди вже півстоліття звозять радіоактивні відходи не лише з столиці, а й з п’яти найближчих областей – Житомирської, Черкаської, Чернігівської, Хмельницької та Вінницької.

Інший приклад – столичний завод хімікатів «Радикал», який був відкритий у 1949 році для випуску хімреагентів, що застосовувалися в оборонній промисловості та енергетиці. У електролізному виробництві широко використовувалася ртуть, до 2 тисяч тонн якої щорічно осідало на території заводу. В результаті за всі роки експлуатації заводу її накопичилося на території десятки тисяч тонн.

Наприкінці 80-х років завод закрили. А у 90-ті на підприємство призначили санатора для очищення території, а він став активно здавати її в оренду підприємцям за низькою ціною. Відтак сліди ртуті знаходили навіть в ґрунті на вулиці Кіото. Фахівці побоюються, що шкідливий для здоров’я рідкий метал може збиратися під землею в цілі озера і мігрувати з ґрунтовими водами у бік Дніпра.

Київський сміттєспалювальний завод “Енергія” – один з отруювачів столичної атмосфери.

Чимало «смітить» й ТЕЦ-6, яка таїть в собі небезпеку викиду вуглекислого газу та азотних сполук. Станція виробляє тепло і електроенергію для Києва і є одним з найбільших забруднювачів міського середовища. Основним паливом на ТЕЦ є природний газ, резервним – мазут. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря обчислюється в тисячах тонн. Але й це ще не все. На ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 лишаються відходи попелу та попелошлакової суміші, а також вапняний та ванадіємісткий шлам. Вже зараз шламонакопичувачі на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 заповнені на 63% та 78 % відповідно, але проблема утилізації шламів так і не вирішена.

Все це разом узяте складає повітря, яким ми дихаємо. Проте не забудьмо про викиди в атмосферу, якими ділиться з нами міський транспорт. Він є основним забруднювачем, котрий дає 83% усіх шкідливих викидів в атмосферу. Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні та оцінюється фахівцями як високий. В столичному повітрі більше двох десятків різних шкідливих домішок: діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил.

Що робити?

Велика кількість автомобілів працює на бензині, в який додаються сильні канцерогени. Вихлопні гази автомобілів особливо небезпечні для здоров’я, бо їх викид здійснюється безпосередньо в зоні дихання людей – біля доріжок активного пішохідного руху. За даними фахівців Центральної геофізичної обсерваторії, висока концентрація діоксиду азоту в повітрі Києва, яка вдвічі перевищує норму, влітку може збільшуватися у п’ять-шість разів.

При цьому близько 80% машин експлуатуються більше восьми років, тому не мають спеціальних пристроїв для нейтралізації шкідливих речовин. В Києві на 1000 осіб припадає 257 автомобілів. Окрім теплового, шумового та атмосферного забруднення транспорт піднімає та розносить пил, який осідає на дорожньому покритті, поширює бруд, що прилипає до шин внаслідок паркування на ґрунті та піску. Також спостерігається недотримання норм виїзду машин із будівельних майданчиків

Прикро, але навіть електротранспорт в нашій країні примудряється забруднювати повітря. У Києві має місце забруднення трамвайних колій мастилами через їх витікання з негерметичних редукторів трамвайних вагонів. Проблема ця вирішується, звичайно, насамперед контролем за рухомим складом муніципального транспорту. Плюс завдяки використанню на автотранспорті спеціальних мастил, впровадженню каталітичних перетворювачів палива тощо, що призведе до зменшення витрат пального, зменшення викидів забруднюючих речовин та збільшення моторесурсів двигунів.

Автомобілі у місті псують не лише нерви водіям, але й їхні легені також. Але вирішення проблеми існує – перехід на пасажироміський муніципальний транспорт.

А ще – через жорсткий контроль за якістю пального, яке постачається і реалізується в місті, заміну на автотранспорті палива нафтового походження екологічно чистим природним газом, забезпечення максимально можливого перевезення пасажирів на електротранспорті (метрополітен, тролейбус, трамвай). Саме так діяли б за кордоном, вирішуючи міські екологічні проблеми штибу тих, від яких потерпає Київ.

Ні для кого не секрет, що Київ вже дуже давно – не зелене місто. В столиці України хворіють не лише люди (згідно зі статистикою, найбільше за все кияни помирають від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень), а й дерева. З них уражено приблизно 70 відсотків. Тільки за останні роки понад 25 видів рідкісних рослин, які «прописані» у столиці, внесені до Червоної книги України. Це свідчить про несприятливу екологію, оскільки дерево першим реагує на стан навколишнього середовища.

Прощай, здоров’є

Забруднене повітря в буквальному сенсі вбиває тих, хто ним дихає, розповідає кандидат медичних наук Тетяна Бондаренко. «Чадний газ розщеплює клітинки крові, і вона починає погано засвоювати кисень та переносити його організмом. Таким чином, порушується дихальна функція, а цей процес вже впливає на інші системи та органи. У людини з’являється так званий «синдром хронічної втоми». Вона завжди виснажена, починає частіше хворіти, жалітися на головний біль та запаморочення. Коли кисню в організмі не вистачає, то посилюється навантаження на серцеву діяльність, а це може викликати розлади серцево-судинної системи», – пояснює експертка.

Продукти промислової діяльності, діоксид сірки та оксид азоту, – ще шкідливіші. Вони подразнюють слизові оболонки, знижують рівень гемоглобіну в крові та послабляють функції імунної системи. Внаслідок цього можуть розвиватися астма, хронічні захворювання легень та серця.

Київ втратив право називатися одним з найбільш зелених міст України. Через погану екологію всихають знамениті київські каштани – візитівка столиці.

Земля та пісок за вітряної погоди також спричинюють подразнення дихальної системи, але не провокують захворювань загального характеру, каже Тетяна Бондаренко. Натомість дуже шкідливими є неприбрані на вулицях та в парках екскременти собак. В них зазвичай містяться личинки глистів, при висиханні вони потрапляють в ґрунт і стають заразними.

«Це все піднімається в повітря, а потім і на людей. Достатньо облизати губи, на які потрапить пил з домішками екскрементів собак, і ви захворієте токсокарозом – хворобою, що супроводжується ураженням різних життєво важливих органів і тканин. Личинки глистів дають велику токсичність і алергічний вплив», – інформує експертка.

За її словами, найбільша ймовірність захворіти цим в таких районах Києва, як Осокорки і Позняки. Там немає дерев, багато асфальту та сильна роза вітрів. Тому шкідливі речовини переносяться набагато швидше.

Невирішення екологічних проблем у Києва (та й інших містах також) ризикує погіршити й без того трагічну демографічну ситуацію в країні: українці помиратимуть ще частіше, ніж зараз. Міська влада столиці могла б почати «рятувальну операцію» як мінімум з упорядковування транспорту на київських вулицях, вилучивши звідти маршрутки та віддавши перевагу містким муніципальним автобусам та тролейбусам (котрі працювали б на якісному пальному!). Відтак турботу про екологію можна поширювати на інші сфери столичного буття, вилучаючи звідти всі наявні чинники небезпеки. Важливо бодай з чогось почати, аби остаточно не задихнутися в пилу та не вчадіти від шкідливих сполук.

Інфографіка ілюструє наслідки поганої екології. Джерело: tsn.ua

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *