Warning: include_once(/home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/includes/post-meta.php): failed to open stream: No such file or directory in /home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/more_fields.php on line 5

Warning: include_once(): Failed opening '/home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/includes/post-meta.php' for inclusion (include_path='.:/usr/local/php71cgi/lib/php') in /home/mdporgua/domains/mdp.org.ua/public_html/wp-content/themes/mdp/inc/more_fields.php on line 5
Зелені окуляри мера / Магдебурзьке право
30 серпня о 12:40

Зелені окуляри мера

Тетяна Джулай
Журналіст

Дарма хтось вважає, що мер Києва Віталій Кличко носить рожеві окуляри. Вони у нього зелені. Бо саме крізь зелене скло столичному градоначальнику ввижається місто, по вінця сповнене деревами, квітами, газонами, скверами та парками. Одним словом, як каже сам Кличко, «одне з найзеленіших міст Європи». А ще в окулярах Кличка – щось не те з діоптріями, адже очільник мерії впритул не бачить деякі проблеми. Наприклад, проблему Протасового яру, про яку «Магдебурзьке право» вже писало.

Минулого тижня сталося от що: кияни забили на сполох, сповіщаючи про те, що у столиці знищують чергову зелену зону. Причина такого варварства банальна – знадобилося місце під забудову. На цей раз на приціл було взято Протасів Яр. Про вирубку повідомив у соцмережі активіст Олександр Соколенко. «Лісоруби за класичною схемою примчали на місце, нашвидку повалили дерева та втекли», – зазначив він.

В коментарях до посту Соколенка читачі припускали, що набіги будуть повторюватися та тривати, доки злочинці повністю не очистять потрібну їм зону. Раніше активісти повідомляли, що КМДА віддала цю територію під забудову величезного готелю ще три роки тому. І це при тому, що формально в Києві багато років діє мораторій на вирубку дерев, однак закони у них писані не для «обраних».

Що таке Протасів яр та чому він важливий

Солом’янський ландшафтний парк площею 30 гектарів було створено в 1983 році в Солом’янському районі Києва на честь 40-річчя визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Територія парку має складний багаторівневий рельєф: парк пересічений численними ярами і ровами, створеними річками Либідь і Мокра.

Ця територія є дуже цікавою з точки зору природного фонду. Зокрема, Протасов Яр і сам Солом’янський ландшафтний парк мають унікальну флору і фауну, яка частково охороняється Бернською конвенцією. Також парк є автентичним природним ландшафтом Києва, має унікальні археологічні та історичні пам’ятки, які, до слова, ще не досліджені до кінця.

Зауважимо, що чинним Генеральним планом розвитку Києва до 2020 року передбачено повне збереження території Протасового яру. Але, за словами експерта Національного екологічного центру України Олега Андроса, цей пункт зовсім не виконується. Шляхом махінацій з прийнятою в 2005 році Програмою розвитку зеленої зони Києва територія Протасового яру була урізана на 19 гектарів щодо Генплану, тобто обрана частина парку формально втратила статус зеленої зони, стверджує він.

В Протасовому яру зрізають дерева, нищачи парк. На жаль, активісти тут безсилі, а влада відверто бездіє

Такі дії порушують чинний Генеральний план розвитку міста Києва, згідно з яким на цій території передбачено створення парку районного значення. Крім того, в Солом’янському районі показник забезпеченості зеленими насадженнями становить близько 8 кв. м на одного жителя і є найнижчим по місту.

На превеликий жаль, зараз парк активно забудовується, а протести проти новобудов мають вже довгу історію. І це при тому, що забудова парку неминуче призведе до знищення його унікальної екосистеми і посиленню зсувів ґрунту, стверджують місцеві жителі.

Зараз громадські активісти хочуть зберегти Солом’янський парк в тому вигляді, в якому він є. Крім того, вони пропонують провести ремонт деяких ділянок парку. Наприклад, оновити освітлення і відремонтувати асфальтні доріжки, які були прокладені тут ще в 1980-х роках і вже досить застаріли. Але ні про яку забудову унікальної природної місцевості мова йти не повинна, кажуть захисники парку.

Давні корені теперішнього неподобства

Але те, що кажуть екоактивісти, не збігається з планами забудовника. А останнього ніяк не вдається приборкати, хоча подібні спроби мали місце неодноразово. Так, ще у 2012 році київська прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері припиняла будівельні роботи на території парку відпочинку Протасів Яр.

Вона ж (прокуратура) подавала позов до Господарського суду столиці про скасування рішення Київради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 3,23 га вартістю понад 9 млн. грн. на вул. Амосова у Солом’янському районі. Раніше ця земельна ділянка була передана в оренду ТОВ Бора для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торговельного комплексу з паркінгом. Але, як зазначали прокурори, виділена під забудову земельна ділянка входить до переліку зелених зон столиці і перебуває на території парку відпочинку Протасів Яр, знищення зелених насаджень в якому заборонено.
Здавалося б, питання має бути закрите. Але ні.

В сутичках за Протасів яр навіть депутату Київради було непереливки. Загалом активістам протистояло з півдесятка “тітушок”

Все та ж ТОВ Бора, як повідомляє депутат Київської міської ради і член комісії з питань містобудування Володимир Назаренко, продовжує пиляти дерева і готувати ділянку під свій житлово-торгівельний комплекс. До речі, за словами депутата, сам він також постраждав від дій забудовника. Назаренко заявив ЗМІ, що коли він приїхав у Протасів яр – аби розібратися у тому, що відбувається – на території перебували близько 15 тітушок, які почали його штовхати, вибили у помічника з рук телефон, а одного з місцевих жителів, поваливши на землю, побили ногами. Після цього тітушки втекли.

Тільки за один день, 20 серпня (коли мав місце описаний вище інцидент) забудовник під охороною тітушок спиляв понад 50 дерев, повідомляють активісти.

Місто без «легень»

І ще пару слів про події 20 серпня. Як стверджують протестувальники, жодних документів, що дозволяють вирубку дерев у парковій зоні, у будівельної компанії немає. Тому представники територіальної громади вирішили знести паркан, щоб припинити правопорушення – незаконну вирубку зелених насаджень. Активісти також повідомили, що раніше представники охоронної фірми, яку найняв забудовник, застосували вогнепальну зброю проти місцевих мешканців, які намагаються перешкодити вирубці дерев.

Між тим дерева вкрай необхідно зберегти. Екоактивісти зазначають, що зелені насадження у Протасовому яру перешкоджають осипанню пагорба. У разі зсуву може постраждати прилегла будівля Національного інституту серцево-судинної хірургії, а також буде паралізована транспортна магістраль біля основи пагорба.

До речі, всі останні київські потопи (про які ми писали також) не в останню чергу мають місце й через порушену екосистему, через знищення ґрунтів (які природним чином вбирають вологу) і дерев, котрі утримують ці самі грунти від сповзання.

Солом`янському району, де розташовано Протасів яр, особливо гостро бракує зелені

Слід зазначити, що вже зараз Київ посів дев’яте місце в «чорній» десятці регіонів України, де найбільше вирубують ліс, лише трохи столиця поступилася Івано-Франківської області, але обігнала Хмельницьку. За п’ятнадцять останніх років у київських міських лісах з’явилося 2300 га суцільних вирубок, що становить 6,6% всієї площі київських лісопосадок, а також знищено близько мільйона дерев.

У 2016 році депутати Київради вводили мораторій на вирубку зелених насаджень у межах природно-заповідного фонду столиці. При цьому відповідне рішення передбачало заборону на проведення суцільних рубок всіх видів, в тому числі й так званих санітарних. Бо, як зазначали депутати, подібні рубки не виконують своєї функції. Адже дерева вирубуються під корінь, що негативно впливає на екосистему і популяцію рідкісних тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, які живуть у цих місцях.

До того ж, вражають і масштаби таких рубок, які позиціонуються як санітарно-оздоровчі заходи. Так, на території лісопаркового господарства «Конча-Заспа» в 2014 році вели суцільні санітарні рубки на площі 10,4 га, а в 2015-му – на площі 23,8 га. Все це відбувалося, нагадаємо, вже за мерства Віталія Кличка.

А у 2018 році до питання мораторію Київрада повернулася знову. 10 липня під час пленарного засідання столичний «парламент» підтримав проект відповідного рішення. Його ініціаторка – депутатка Олеся Пинзеник – ще раз наголосила: «За свідченнями екологів, за останні 15-20 років методом суцільних рубок було знищено більше двох тисяч гектарів лісів. Ці дерева росли по 100-200 років. Такими темпами столиця одного з найбільших зелених міст Європи перетвориться на мегаполіс, в якому буде неможливо ні жити, ні дихати», – сказала вона.

З цим не можна не погодитися, однак питання в іншому. Який сенс перманентно проголошувати мораторії, яких все одно ніхто не дотримується? І як далі будувати життя своє та своїх дітей в столичному місті, де ані місцева рада, ані місцева прокуратура та суди не мають сил та важелів впливу для того, щоб ефективно протистояти ділкам з їхніми бандами найманців, до того ж, цілком ймовірно, – озброєних? За таких умов, як слушно каже депутатка, ані дихати, ані жити немає жодної можливості…

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.