25 липня о 11:03

Зі старою «Енергією» за нове сміття

Михайло Поживанов
Громадський та політичний діяч

Ігри Кличка та Ахметова у передавання один одному активів «Київенерго» тривають. На новому колі ці ігри зачепили сміттєспалювальний завод «Енергія», котрий 22 липня призупинив прийом столичного сміття. Чому? Тому що 31 липня добігає кінця угода міста з «Київенерго», й вже від 1 серпня завод переходить в управління міської влади як об’єкт комунальної власності. До цього часу «Енергія» забезпечила себе сміттям, тож поки має, що переробляти. Проте куди діватимуться відходи у період з 22 липня до 1 серпня?

Власне, коли йдеться про сміття, то варіантів у Києва аж… два. Або – «Енергія» (завод запущено у 1987 році), або – полігон у селі Підгірці Обухівського району Київської області (відкрито роком раніше). За 20 років користування, тобто у 2006-му, полігон повністю вичерпав свій ресурс, а відтак почалися розмови про його нагальне закриття. Проте чим-чим, а от розмовами українська дійсність багата. Минуло ще 12 років, й станом на 2018-ий віз – чи то пак полігон – й нині там.

Щоправда, у 2016-му, після трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова, мешканці села Підгірці блокували полігон з вимогою його закрити. Тоді під тиском громадськості Київрада прийняла рішення припинити діяльність полігону до 1-го жовтня 2018 року. А до кінця 2017-го 9 гектарів сміттєзвалища повинні були покрити ізолюючим шаром. При цьому повна ліквідація полігону протягом двох років оцінювалася майже в 300 мільйонів гривень.

Але все це – на папері. Насправді експлуатація полігону ніколи не припинялася й триватиме надалі. Тим паче зараз, коли «Енергія» бере дев’ятиденну паузу. Подальша робота полігону загрожує проривом дамби в його північній частині, котра особливо перевантажена, й, власне, повторенням Грибовичів на київських теренах. Та все це мало кого хвилює, бо інакше в столиці чи під Києвом вже було б розпочато будівництво нормального (читай: сучасного, екологічно безпечного тощо) сміттєпереробного заводу.

Бо «Енергія» – це аж ніяк не панацея. По-перше, тому, що протягом року завод спалює 250 тисяч тон несортованих твердих побутових відходів, а це лише 20% від загальної кількості ТПВ, які утворює Київ. І, по-друге, тому, що цивілізований світ вже давно відійшов від подібних «енергій» й робить ставку не на спалення відходів, а на їхню переробку. Зрештою, незалежно від форми власності, завод мав зупинити роботу ще на початку поточного, 2018-го, року.

Річ у тім, що 1 лютого у «Енергії» добіг кінця дозвіл міністерства екології та природних ресурсів на викиди в навколишнє середовище. Це в свою чергу пов’язане з тим, що з 2018-го Україна почати виконувати нормативи підписаної в рамках євроінтеграції Директиви ЄС «Про обмеження викидів деяких забруднюючих повітря речовин від великих установок спалювання» (від 23.09.2001).

Зайве говорити, що завод «Енергія» жодним чином не відповідає європейським нормативам – на ньому й до сьогодні працюють тільки електрофільтри, які вловлюють тверді частинки. При цьому цілий букет шкідливих речовин вільно надходить в столичне повітря. Щоб убезпечитись від них, необхідна значно дорожча система очищення, яка за допомогою лужних реагентів «гасить» кислотні викиди з їх подальшою вугільною фільтрацією.

Впровадження такої системи очищення планували давно. За словами директора «Енергії» Сергія Крикуна, ще в 2012-му році був розроблений відповідний проект вартістю 137 мільйонів гривень. Але надалі з’ясувалося, що його впровадження обійдеться не менше, ніж в 500 млн. гривень. В рамках проекту електрофільтри мали бути демонтовані й замінені на хімічні. Цей проект пройшов експертизу ще в серпні 2013-го, відтак були проведені торги і визначено виконавця. Однак згодом політичні події в країні відтермінували втілення цієї ідеї.

Проте в 2014-му здавалося, що до влади прийшли «свої», котрі – на відміну від попередньої команди циклопічних крадіїв – розуміють сутність проблеми й в жодному разі її не проігнорують. Але коли мером Києва став Віталій Кличко, ніхто не квапився братися за нову систему очищення вихлопів. Реалізацію проекту відновили тільки в 2016-му році, але при цьому в київському бюджеті заклали… 50 млн. гривень на нові фільтри. Йшлося, таким чином, про десяту частину від потрібної суми, а, може, навіть ще меншу, оскільки кошторис в 500 мільйонів був актуальним у 2013-му – за іншого валютного курсу.

Однак проблема не лише у столичній владі (хоча основна відповідальність, безперечно, на ній). Проблема й у власнику, чи то пак у тому, хто (хай навіть тимчасово) включав «Енергію» до активів «Київенерго». Мова, звісно, про найбагатшого (і найхитрішого?) українця Ріната Ахметова, який нині скидає на руки Кличка все те, що було вижате ним як лимон до останньої корисної краплини. Сміттєспалювальний завод мав спільну «кровоносну систему» з «Київенерго», оскільки привносив свою лепту у забезпечення міста опаленням та гарячою водою. При цьому, однак, пан Ахметов не вклав ані копійки у модернізацію заводу – так само, як не вклав ані копійки у підтримання в належному стані теплових мереж.

Нині ж «Енергія» – з усіма своїми шкідливими викидами та мільйонними потребами – переходить в комунальну власність, а, отже, міська влада й має ламати голову над тим, як узгодити між собою безперервну роботу заводу і процес його технічного оновлення. А також над тим, де на все це взяти гроші (не забуваймо також й про полігон у Підгірцях, котрий вже прогинається та стогне від сміття). Напевно, особисто для Кличка вихід полягав би у тому, аби відфутболити «Енергію» назад до Ахметова, оскільки більше пасувати цей актив нікому.

Може, «Київенерго» змилостивиться й прийме ці руїни назад? Й потруїть ще одне чи два покоління киян – доки з політичної та бізнесової арени не зійде Ахметов, або ж доки якась неочікувана подія (не хотілося б паралелей з львівськими Грибовичами) не покладе край цьому екологічному знущанню. Що буде далі – сказати тяжко, хоча хотілося б, звісно, зістрибнути з тієї порохової діжки, на якій сидить усе місто. Проте дечиї руки вже підносять до діжки гніт…

 

 

 

Джерело: 112.ua

Коментарі

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.